Так вже в Україні склалося, що власниками телеканалів та футбольних клубів найчастіше є олігархи або чиновники. Хтось за рахунок телеканалів піднімає власні рейтинги, хтось за рахунок футбольного клубу виводить гроші через офшорні компанії, а хтось – прагне створити монополію на медіаправа в українському футболі...

Останні декілька років стали добрим ґрунтом для плодів українського кіно. Популярності набрала історична тематика та її художнє переосмислення, не менший резонанс створили українські комедії. Щоправда не кожне зерно прийнялось у землю української кіноіндустрії, тому не дарма кажуть, що осінь відома плодами. Як реагують українські журналісти на новинки українського кіно?

У мережі, як свідчить статистика запитів, людей найчастіше цікавлять такі важливі теми, як п’ята точка Кім Кардашьян, гороскопи на кожен день, світ тварин та різні політичні конфузи, або еротика та все, що з нею пов’язано. Екологія, звісно, й мріяти не могла, щоб опинитися в одному списку з такими «титанами» пошуковиків. Проте 24 вересня 2019 року ліси і все ще неспалене листя знаходилися у такому шоковому стані від своєї популярності в інтернет-просторах, що ледь не згоріли самі по собі.

Рецензії, критика, відгуки… Усі ми любимо переглядати кінокритику перш ніж подивитися новенький рекомендований фільм. Але як правильно вибрати необхідне джерело і вберегтися від спойлерів? Подивимось, як подають кінорецензії інтернет-ресурси популярних телеканалів: 112.ua та Факти ICTV.

31 жовтня та 1 листопада у Львові тривали дискусії у межах Безпекового форуму. Цьогорічна тема події: «Росія у Європі: старі помилки та нові виклики». На форумі говорили також і про медіа як про критичну інфраструктуру. «Медіакритика» послухала публічне інтерв’ю професора журналістики Філіпа Сеїба та занотували найцікавіші думки.

Наприкінці вересня стало відомо, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телеканал «112 Україна» ліцензії на регіональне мовлення. Підставою для такого рішення стало порушення умов ліценції, адже компанії були зобов’язані мовити як регіональні, а натомість ретранслювали загальнонаціональний канал. Редакція «112» заявила, що такі дії є проявом жорсткої цензури та обмеженням свободи слова.... Як вплине цей інцидент на редакційну політику каналу, який нерідко називають «популяризатором російської пропаганди»? Чи справді телеканали медіахолдингу «Новини» відповідають цьому визначенню? Спробуємо розібратися.

«Тріумф форми, фіаско змісту» – так висловився кореспондент «Укрінформу» та колишній політв’язень Кремля Роман Сущенко щодо пресмарафону президента України Володимира Зеленського. Під час третьої конференції «National Media Talk» він, представники влади та ЗМІ говорили про трикутник «медіа – влада – суспільство». Тож чи існує криза між владою та медіа? Як це впливає на суспільство і як з цим боротись?

Боти – найпримітивніший, проте часто ефективний інструмент. Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17 17 липня 2014 року. Теорія про те, що Боїнг збив військовий літак, з’явилась на Twitter. Пізніше Міністерство інформаційної політики України довело, що її поширював бот, створений під час Євромайдану для розповсюджування антиукраїнських гасел.

20 травня Володимир Зеленський став президентом. А уже на початку серпня глава його Офісу Андрій Богдан заявив, що «нам не потрібні журналісти. Ми комунікуємо з народом напряму». Правила гри змінилися. Власне, вони змінилися ще у часі передвиборчої гонки, коли «зелена» команда наповну використала нові канали комунікації із виборцями (соцмережі). То чому змінилися стосунки влади і ЗМІ, які ключові характеристики нової комунікації і що з цим усім робити? «Медіакритика» спробувала розібратися.

7 вересня 2019 року відбулася історична подія: обмін полоненими між Україною та Росією. У результаті 35 українців, які були у кремлівському полоні, повернулися додому, як і 35 ув'язнених, що перебували до того за нашими гратами. Їх зустрічали по-різному в Києві та Москві. Звичайно, що неоднаково це виглядало і в ефірах українських та російських телеканалів. Які ж були основні відмінності у висвітленні цієї події на телебаченні?