Від початку повномасштабного вторгнення телемарафон "Єдині новини" було організовано для транслювання інформаційних етерів та протидії російській пропаганді. Журналісти називали його "інформаційним ППО" або "телерадіодивом", оскільки це унікальний досвід, перший у своєму роді не лише в Україні. Проте рівень телемарафону, який амбіційно прагне стати провідним та найбільш надійним джерелом інформації в Україні, за професійними критеріями виявився недостатнім. Особливо показовою в цьому сенсі темою для аналізу є тема політичного піару в ефірах телемарафону та запрошених гостей в студію. 

Що буде, якщо істина і художня фантазія зіткнуться у віртуальному просторі? Сучасне журналістське поле ділиться на дві сторони — одні вітають діпфейки як творчий спосіб подання інформації, інші побоюються потенційних маніпуляцій та втрати довіри. У наш час гіперінформативного суспільства, діпфейки стають ключовим елементом, розмиваючи межу між правдою та вигадкою, і водночас породжуючи численні дебати щодо етики та законності їх використання.

За інформацією Inews, орієнтація російської пропаганди на молодь не є абсолютно новою концепцією, оскільки в перші дні та тижні повномасштабного вторгнення в Україну прокремлівські пісні теж заполонили ТікТок. Щобільше, вплив російської культури можемо спостерігати й в українському інфопросторі навіть сьогодні. Так, цей тренд не оминув деяких українців, які зняли свої ролики й зібрали мільйони переглядів, використовуючи пісню російської виконавиці.

Меми можуть стати ефективним інструментом нових медіа, але лише за умови грамотного використання з боку редакцій. Адже можна побачити, що активність впровадження мемів у ЗМІ підвищилась під час повномасштабної війни.

Українські медіа визнають і активно поширюють меми, а іноді самі редакції придумують власні. Великого поширення набули меми в телеграм-каналах, які, як свідчить зокрема опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), стали найпопулярнішим джерелом отримання інформації серед українців. Тож розглянемо сучасні меми саме на прикладі відомих телеграм-каналів.

У листопаді 2023 відомий американський журнал «Sports Illustrated» втрапив у гучний скандал – його звинуватили у тому, що він публікує статті, створенні за допомогою штучного інтелекту. Ба більше, їхніми авторами є фейкові люди, фотографії яких можна знайти на сайті, що продає згенеровані ШІ світлини.

Зростання попиту на суспільно важливі теми та їх пояснення у TikTok спонукає українські медіа замислитися над тим, аби все ж таки створити власний акаунт та випробувати алгоритми китайської соцмережі. Як ЗМІ інтегруються у новий сервіс та адаптовують свій контент, а також чи відповідають трендам платформи, розглянемо у цьому матеріалі.

Працювати з TikTok не так легко, як його переглядати: платформа має свій специфічний стиль подання інформації, ритм, мову і правила, до яких редакціям треба прилаштовуватися. Тож навіть короткий формат новин в додатку значно відрізняється від того, що ми звикли уявляти, коли говоримо про новинні жанри і його адаптація залежить від сміливості й креативності авторів.

Явище платної підписки на медіа сьогодні стає все більш популярним в Україні. Українці починають інвестувати в контент та отримувати за це унікальні матеріали. Щодо студентів факультету журналістики - це ті люди, які знають цю сферу з середини. Тож було цікаво дослідити їхню думку щодо платної підписки.

Після повномасштабного вторгнення всі новині стрічки світових медіа заполонила інформація про російське вторгнення на територію України. Наскільки висвітлення російсько-української війну відповідає журналістським стандартам часто залежить від країни походження видання. У цьому огляді порівняємо, як дотримуються журналістських стандартів американська  «The New York Times» та іранська «The Tehran Times».