Коли ми чуємо про історію, більшість з нас уявляє довгі лекції або великі енциклопедії. Раніше українці неохоче прагнули дізнаватися про минуле своєї держави, хіба що задля успішного складання навчальних іспитів. Історична тематика не була популярною в ЗМІ й не могла привернути увагу масового читача, який переймався насамперед таблоїдами. Однак з проведенням Антитерористичної операції на сході України й анексії Росією Криму ситуація змінилася. Ще більшого охоплення історичні матеріали здобули через російське повномасштабне вторгнення.

Серед сучасних інформаційних тенденцій - прагнення отримувати новини швидше ніж вони з'являються. Коли відбувається щось резонансне, небезпечне чи шокове, читачі оновлюють стрічку ледь не щосекунди в очікуванні нових деталей. Споживчі апетити авдиторії ростуть, а журналістам залишається шукати найвдаліші інструменти для закриття цих потреб. Один із таких способів – MoJo журналістика. Та яке її реальне місце у гонитві за читацькою увагою?

Коли виникає потреба впевнитися в оригінальності текстів, є можливість використовувати спеціальні онлайн-платформи або програми. Вони можуть бути як платними, так і безкоштовними, та дозволяють перевіряти документи в різних форматах, написані різними мовами. У цьому матеріали запропоновано найзручніші антиплагіатні сервіси, які стануть корисними для перевірки текстів українською мовою.

Гейміфікація не є простим і очевидним методом для досягнення цілей. Захопившись ідеєю, ми можемо сказати: «Добре, я розумію, що Nike Plus використовує систему викликів і нагород, а також призи для залучення людей. Добре, я теж додам викликів і призів до своєї практики ведення бізнесу, і люди ринуть до мене». Але у житті це так не працює.

Серед українців, мабуть, немає жодної людини, яка б не знала відповідь на питання: «Хто тримає цей район?». Пес Патрон - герой багатьох дитячих книг, найвідоміший сапер і навіть має свою сторінку у Вікіпедії. Серед нас також важко знайти того, хто не дивився бодай раз «Телемарафон «Єдині новини». Нині чуємо дедалі більше критики у бік Телемарафону і та інших державних пропагандистських проектів. У цьому матеріалі розглянемо, як українська пропаганда втрачає свою ефективність і більше заважає, ніж допомагає.

Аби зрозуміти чим керувався в ухваленні рішень Володимир Зеленський та які внутрішні трансформації пройшов, варто спершу пригадати зовнішню комунікацію Президента України після початку повномасштабного вторгнення рф та закладені у ній меседжі.

Соціальні мережі, такі як Instagram, TikTok, Twitter, Facebook, перетворилися на потужний канал для реклами, оскільки це місце, де рекламодавці можуть звернутися безпосередньо до різноманітної аудиторії. Однак, порівняно з традиційними медіа, контроль за рекламою в соціальних мережах залишається вкрай слабо регульованим.

Заперечувати вплив Telegram каналів неможливо, особливо після початку повномасштабної війни в Україні. Його сьогодні можна вважати найзручнішим і загальнодоступним майданчиком для отримання інформації, канали в якому обійшли за популярністю класичні ЗМІ.

Сотні тисяч українців почали життя з чистого листа поза межами України. Розглянемо, як українські медіа висвтілюють їхню долю та як можна налагодити комунікацію на місці.

Одним із фундаментальних показників медіадосліджень гендерної ідентичності та гендерної нерівності є кількісна та тематична репрезентація чоловіків і жінок у ЗМІ. Цей показник не лише відтворює реальність, яку ми бачимо у медіа, а й вказує на те, наскільки для різних цільових груп такі конструкти є допустимими та задовільними.