Більшість опитуваних до війни найчастіше дивилися розважальний контент, а контент новин був для них другорядним, але з початком воєнних дій новинний контент зайняв перше місце за їх споживанням. Такі тенденції змусили журналістів поглянути на гейміфікацію під іншим кутом зору. І вони зрештою перестали асоціювати її виключно із ефективним інструментом для розваг.

Наші митці беруть участь у виставках, презентують Україну на щорічній Венеційській бієнале, їхні картини виставляються у провідних галереях Європи і світу. Їхні роботи визнає увесь світ, проте, українські медіа чомусь рідко згадують про них та їхні здобутки. Чому так відбувається?

Кіно завжди було важливим аспектом сучасної культури. Цей мистецький жанр є  джерелом розваги, навчання, роздумів та розвитку. А кінокритика - важливим компонентом кінематографічного світу, оскільки вона допомагає глядачам зрозуміти, оцінити та відчути фільми на новому рівні. Тож пропонуємо добірку кінокритичних ресурсів, на які варто звернути увагу.

Ви напевно помітили, наскільки багато галасу, останнім часом, здійняв ChatGPT. Він справді може полегшити наше життя, наприклад, написати лист колезі або придумати привітання бабусі на день народження. Через його здатність створювати тексти, люди почали ставити питання: що ж буде з журналістами? Підказка: вони нікуди не дінуться.

З початком повномасштабного вторгнення тема історії України отримала свою пальму першості. Українці відчутно більше зацікавились не лише вивченням рідної мови, а й історії України. Ми почали розуміти, що історичні паралелі допомагають нам краще осмислити час, в якому ми живемо. Саме тому викладачі та історики почали відігравати важливу роль у формуванні нашої громадської думки щодо тих, чи інших історичних подій. Один із прикладів такого впливового лідера думок є історик Ярослав Грицак. Його діяльність ілюструє, як здавалось би не інфлюенсери у традиційному розумінні цього слова можуть спонукати до вивчення забутих закутків історії України.

XXI століття - час, коли соціальні мережі впливають на майже всі аспекти нашого життя. Однією з найактуальніших тем є бодіпозитивність. Instagram став важливою платформою для популяризації цієї філософії.

У сучасних медіа гендерних стереотипів чимало. Серед деяких ключових можна назвати стереотипи щодо статі загалом. Часто українські медіа зображають жінок і чоловіків у давно визначених стереотипних образах. Зазвичай жінка – це класична домогосподарка, «шия чоловіка», «берегиня дому» та об’єкт сексуальної привабливості. Чоловік же – це лідер та провідних, людина, що забезпечує сім’ю та будує кар’єру.

Ці рядки писалися власне напередодні Гелловіна – свята, яке прийшло до нас із Заходу приблизно у 90-их рр. минулого століття.  Паралельна українська назва – відьомська ніч. Подібно до свята Валентина, воно отримало суттєві комерційні «ін’єкції» і досі сприймається  в суспільстві  як щось чужорідне і контроверсійне. Назагал йдеться про доволі екзотичне святкування, яке  –  з його […]

Клікбейтні заголовки, фейкові новини та рожеві окуляри - все, що під час війни пропонують недобросовісні журналісти.

Але якими постають ВПО та біженці у світлі українських медіа? На українських ресурсах різноманіття матеріалів про людей, які вимушено покинули свої домівки, настільки велике, що знайшлося місце і для мови ворожнечі, брехні та очевидно негативного ставлення. Образ внутрішньо переміщених людей в українських медіа є важливою складовою, оскільки він може впливати, і вже впливає, на суспільну думку щодо цих людей.