Соломія Притула
Опубліковано: 21-05-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
З початку повномасштабного вторгнення вишиванки здобули ще більшу популярність. Багато знаменитих людей, такі як королева Іспанії Летиція, Мей Маск, Мелані Тьєрі, королева Йорданії Ранія, Демі Мур, Джастін Трюдо, Урсула фон дер Ляєн та багато інших, одягали її на знак підтримки українського народу. До того ж, не тільки одягали, а ще й купляли в українських брендів.
Дмитро Мірошниченко
Опубліковано: 20-05-2023
Розділи: Стандарти якісної журналістики.
0
Журналістика рішень відносно молоде явище для українського медіапростору. Вона пропонує ставити акценти насамперед не на проблемі чи героях, а на дієвому рішенні. Це не про історії успіху – це радше детальна інструкція, яку можна повторити. Чим корисний розвиток напрямку журналістики рішень та чому аудиторія живе за принципом «не будь проблемою – стань вирішенням»?
Ольга Мунтян
Опубліковано: 17-05-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Якісні медіапроекти про російсько-українську війну, яка триває, стануть дуже важливими для збереження пам'яті про цей важкий період історії. Такі проекти можуть включати інтерв'ю з учасниками війни, відео- та фотоархіви, аналіз суспільно-політичної ситуації тощо. Вони допомагають зберігати пам'ять про те, що сталося, та надають можливість побачити цю історію з об'єктивної перспективи.
Дмитро Мірошниченко
Опубліковано: 15-05-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Тези, які просуває Григорій Азарьонок, настільки абсурдні, наскільки ж гіперболізовані всі його негативні висловлювання. Інколи здається, що його робота – це суцільний фарс, спрямований не на внутрішній ринок Білорусі, а на комунікацію з росією, аби показати ідейним z-громадянам, що “Білорусь з вами! Ми тримаємо тил! Ми вас підтримуємо!”, щоб замаскувати постійну непослідовність так званого президента Республіки Білорусь.
Наталя Стареправо
Опубліковано: 11-05-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Всі очікують намоленого контрнаступу ЗСУ, а відтак більше звільнених українських містечок від окупантів. Як українські, так й іноземні журналісти хвилями поїдуть на свіжозвільнену зону. Та чи вдасться Генштабу контролювати професійну роботу воєнкорів і якими будуть умови для журналістів у зонах “світлофору”?
Дар’я Борищук
Опубліковано: 11-05-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Відео з хронометражем понад 40 хвилин, а деколи й понад 1-3 годин, збирають сотні тисяч та навіть мільйони переглядів. Водночас вони не є суто розважальними, а досліджують широкий спектр соціокультурних та політичних явищ. Що ж таке відеоесе, що робить цей жанр популярним та чим він може бути корисним?
Дар'я Борищук
Опубліковано: 10-05-2023
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Жанр true crime був і є вельми популярнішим в медіа. Щороку з’являються нові книги, документальні фільми, подкасти і телешоу, присвячені історіям реальних злочинів. Однак, разом із популярністю зростає також критика та занепокоєння. Зокрема багатьох цікавлять питання щодо етики використання реальних трагедій для розваги і потенційну шкоду, заподіяну жертвам злочинів та їхнім родинам.
Олександра Литвин
Опубліковано: 13-04-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Ситуація з висвітленням науки в українській журналістиці не з найкращих. Ця сфера не дуже розвинена у наших медіа, а віднайти приклади ЗМІ, що фахово й цікаво пишуть про науку та її новинки не так просто. Але можливо. В Україні є журналісти, які пишуть про наукову сферу якісно та доступно, розвиваючи напрям науково-популярної журналістики.
Марина Блохіна
Опубліковано: 09-04-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Кіноогляди – один з вкрай популярних типів відео на YouTube, і в українському сегменті також є чимало представників цього жанру – тільки на платформі “Маніфест” представлені 150 каналів на тему оглядів фільмів. Спробуємо ж розглянути найпопулярніші типи кінооглядів та визначити вплив повномасштабного вторгнення на їх розвиток в Україні.
Ольга Мунтян
Опубліковано: 07-04-2023
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Важливим складником російсько-української війни стала ідеологічна пропаганда. Так, образ сучасного російського солдата виник як логічне продовження образу солдата радянського. Культивування ідеологічного міфу про «другу армію у світі», непереможність та сучасність російської армії сприяла потужній інформаційній кампанії, націленій на внутрішнє та зовнішнє споживання.
