За останні три роки блогосфера в Україні дещо змінилася: блогери-мільйонники, які висвітлювали власне життя й бізнес, тепер зосередилися на підтримці ЗСУ. Дехто виїхав за кордон, хтось волонтерить і допомагає донатами, а інші взяли до рук зброю. Редакція Фокус вирішила оцінити, як війна вплинула на сферу блогінгу, через онлайн-рейтинги, де головне слово за читачами. До стандартних критеріїв ще додали «підтримка Україні та ЗСУ» та показник «зашкварності». Якщо показник останнього високий, то блогер може не потрапити до списку.

Слова давньокитайського стратега Сунь Цзи про те, що «вся війна заснована на обмані», набувають особливої актуальності в контексті інформаційної війни. Наш ворог майстерно маніпулює інформацією, прагне змусити всіх повірити в альтернативну реальність, де чорне стає білим, а біле – чорним.

Світ змінюється на наших очах, і однією з сил, що його змінює є штучний інтелект. ШІ проникає у всі сфери нашого життя, і медіа не є винятком. Від написання новин до персоналізації контенту – штучний інтелект стає невід'ємною частиною нашого інформаційного поля. Ще кілька десятиліть тому люди й уявити не могли, що новини зможуть писати машини. Однак сьогодні штучний інтелект активно використовують в медіа-індустрії, змінюючи звичні для нас формати споживання інформації: від соціальних мереж до новинних порталів. Сьогодні ШІ-алгоритми здатні створювати відеоролики, писати новини та аналізувати громадську думку.  

Тема пропаганди і маніпуляції була завжди актуальною, а особливо зараз, коли інформаційний простір стає дедалі насиченішим, відрізнити пропаганду від правди стає щораз важче.  Метою пропаганди є вплив на свідомість людей, формуючи певні погляди, емоції та поведінку. Журналістика прагне об’єктивності, незалежності та поширення достовірної інформації, проте, межі між журналістикою та пропагандою часто розмиваються. У цьому матеріалі розглянемо основні методи, як розпізнати пропаганду та не попастися на її гачок.

В епоху соціальних мереж та цифрових технологій з'являються нові професії, а також нові творці контенту. Щороку перегляд новин в соціальних мережах зростає, а разом з тим популяризуються інфлюенсери. Вони здатні створювати тренди, впливати на суспільну думку, а також охоплюювати багатомільйонну аудиторію. Традиційні медіа стикаються з викликами, зумовленими змінами споживання інформації. Проте, чи зможуть інфлюенсери замінити професійних журналістів у створенні та поширенні новин?

4 вересня 2024 року через ракетний обстріл Львова загинула майже вся сім`я Базилевичів. Живим залишився тільки чоловік, його дружина та троє дітей були вбиті. Важко засуджувати медіа за те, що на час війни вони висвітлюють горе й біль, що несе росія в будинки українців. Українське суспільство потребує бачити  реальність й жорстокість російського терору. Проте чимало медіа зосередили увагу у цій страшній трагедії саме на реакцію Ярослава Базилевича. Його фото, де він плаче, дивлячись на зруйнований дім, опублікували безліч медіа України.

Схвалення воєнних дій росії, наративи про  “братні народи” та інша російська пропаганда – з початком повномасштабного вторгнення український медіапростір просто кишить матеріалами про “зрадників-естрадників” країни. Якщо на початках новини про "зірок-перевертнів" були актуальні, оскільки відображали суспільно важливу тенденцію, то чи доречно слідкувати за їхнім життям на третьому році війни?

За останні декілька років Instagram став потужним майданчиком для популяризації культури, пропонуючи візуально привабливий та легкодоступний формат контенту. Гортаючи свою стрічку, серед мемів і новин, ви натрапляєте на зручну естетичну карусель із нетиповою інформацією про Шевченка, Хвильового та Аллу Горську, ну хіба не чудово? Проте, чи справді такий контент сприяє глибшому розумінню культурних явищ, чи ж ризикує звести їх до поверхового сприйняття? Чи йде на користь українській аудиторії інформація про бурхливе життя Кобзаря, коханок Франка та дозвілля Гоголя? Чи може таким чином ми применшуємо авторитет наших класиків?

Представленість жінок у медіа та теми, в яких вони фігурують, завжди віддзеркалювали актуальні події в країні. Особливо з початком російсько-української війни, зростання кількості військовослужбовиць у війську вплинуло на їхнє відображення у матеріалах. Однак, попри це, також спостерігається зменшення присутності жінок та їхніх поглядів у медіасередовищі, зокрема щодо теми війни. Лише 17 відсотків експертних коментарів у медіа нині надають жінки – вказує соціологія. Натомість на перший план вийшли військові, які є здебільшого чоловіками. Тому залишається актуальним питання, чи взагалі чути голоси військовослужбовиць в інформаційному просторі? А якщо і чути, то що саме?

На марафон «Єдині новини» витрачають шалені гроші. Державна пропаганда - штука недешева, а проте конче необхідна для влади, тому ніхто не збирається на ній економити. За 2023 рік на державний телеконтент було виділено у бюджеті майже 2 мільярди гривень. З них 1.5 мільярда було освоєно.