Після початку повномасштабного вторгнення в українському суспільстві підвищився інтерес до пізнання своєї ідентичності. В зв’язку з цим з’явилось багато унікального контенту, який висвітлює історичну тематику у найрізноманітніших форматах. У цій добірці пропонуємо огляд найцікавіших, на наш погляд, медіаресурсів історико-культурного спрямування. 

Дональд Трамп, 47-й президент Сполучених Штатів, став знаковою фігурою у світі політичної комунікації не лише завдяки неординарній політичній діяльності, а й своєрідному використанню соціальних мереж. Зокрема Twitter (у подальшому Х) став основним каналом його комунікації, що дозволив йому безпосередньо звертатися до своїх прихильників чи противників, формувати політичний дискурс і встановлювати нові правила на арені політичних відносин. Завдяки своєму специфічному підходу до соціальних медіа Трамп змінює політичний ландшафт, виграє кампанії, формує порядок денний і навіть руйнує традиційну журналістику.

20 січня Адміністрація президента США Дональда Трампа видала указ про тимчасове призупинення всіх програм зовнішньої допомоги США на 90 днів до проведення перевірок, щоб визначити, чи відповідають вони його політичним цілям. Як це вплине на свободу слова та існування незалежної журналістики - розбиралися у нашому огляді.

В українських медіа кожна заява Трампа подається та сприймається у негативному світлі, що не дивно, адже політика Президента США мало резонує з інтересами України. Республіканські ЗМІ натомість мали б підтримувати свого ідейного лідера, проте і вони критикують “миротворчу”риторику.

Ще кілька років тому Facebook та Instagram здавалися незламними гігантами. Але зараз компанія Meta опинилася у вирі бойкоту, який може кардинально змінити її майбутнє. Користувачі йдуть, рекламодавці задумуються, а керівництво Цукерберга робить ставку на свободу слова в її найрадикальнішому прояві.

Дослідження показують, що регулярне споживання негативних новин може призводити до підвищення рівня тривожності, стресу та навіть депресії. За даними Міністерства охорони здоров'я України, інтенсивні інформаційні потоки можуть спричиняти стрес та підвищення рівня тривожності. Психологи навіть виділяють окремий його вид — інформаційний, джерелом якого є надмірна кількість інформації, особливо негативної.

Штучний інтелект (ШІ) стрімко інтегрується в журналістику, трансформуючи методи збору, обробки та подачі інформації. Сучасні редакції використовують ШІ для автоматизації рутинних завдань, таких як розшифрування інтерв'ю, моніторинг новинних стрічок та аналіз великих обсягів даних. Наприклад, інструменти на основі ШІ, як-от Transkriptor, дозволяють швидко та точно перетворювати аудіо- та відеоматеріали на текст, що значно економить час журналістів.

Тік Ток став платформою не лише для розважальних цілей, але й для поширення корисної інформації. Зокрема журналісти розпочали активно знімати контент саме для цієї платформи, аби зміцнювати свою репутацію та збільшувати число підписників.

Структура журналістики зазнає суттєвих змін, прискорених інноваціями та цифровою трансформацією. Журналістська освіта, що абсолютно логічно, попадає під хвилю цих змін і також невпинно трансформується. Традиційні методи викладання поступово відходять у минуле, поступаючись місцем інтерактивним підходам, що враховують специфіку роботи в сучасних медіа. Сьогодні журналістика — це не лише вміння писати якісні тексти, а й здатність працювати з великими обсягами інформації, аналізувати дані, взаємодіяти з алгоритмами штучного інтелекту та розповідати історії у різних цифрових форматах.

Під впливом технологій XXI століття ландшафт медіа зазнає постійних змін. Журналістика завжди знаходила своє місце в нових обставинах, шукаючи більш ефективні методи доносити інформацію до аудиторії. Однією з найперспективніших інновацій у цьому ландшафті є віртуальна реальність (VR). Технологія, яка відкриває нові можливості для журналістики, надаючи користувачам не просто цікавий досвід, а дозволяє їм стати безпосередніми свідками подій.