Президентські вибори в Польщі завершилися уже як місяць. Перемога Кароля Навроцького стала неочікуваною для багатьох, уже не кажучи про підтверження тренду зростання правих поглядів у розвинених країнах. Українські медіа активно висвітлювали вибори в Польщі — передусім через стратегічне партнерство з цією країною. Наскільки об'єктивними були українські видання, коли розповідали про кандидатів - розбираємо в матеріалі.

Волинська трагедія – чутлива тема в українсько-польських відносинах. Незважаючи на те, що Польща й Україна переважно завжди можуть знайти спільну мову, події, що сталися 82 роки тому, мають різні трактування в історіях обох країн та часто стають механізмом політичного тиску.

Медіа, які висвітлюють ЛГБТ-тематику, мають керуватися принципами незаангажованості та професійної етики, уникаючи стереотипів та особистих переконань автора, що можуть підігрівати гомофобію. Згідно посібника “Як писати про ЛГБТ”, називати своїх героїв так, як вони самі готові себе називати: не називай нікого так, як би тобі не хотілося, щоб тебе називали.

Наразі, в Україні не так багато спеціалізованих музичних видань, але є декілька справді дуже цікавих, на жаль, подекуди маловідомих ресурсів.

В Україні вже кілька років поспіль не вщухають дискусії щодо рівня складності Національного мультипредметного тесту (НМТ). Щороку одразу після старту тестувань соцмережі та медіа вибухають хвилею обурення — випускники й батьки нарікають на складність завдань, невідповідність програми, а також психологічний тиск. Найбільше критики традиційно дісталося тестам з англійської мови.

Війна — це не лише про мапи і зведення втрат. Це ще й про обличчя — понівечені, бездиханні, іноді впізнавані. Якщо раніше такі кадри рідко потрапляли в публічний простір, то після повномасштабного вторгнення вони стали частиною стрічки новин: без цензури, без попереджень, часто без згоди родичів. Зі зображень смерті зробили контент.

Про здоров'я українські медіа пишуть багато, тому мають постійні рубрики, присвячені цій темі. Як підрахував Інститут масової інформації, вони є в 13 із 20 найпопулярніших онлайн-видань, не враховуючи локальні. За аналізом ІМІ, хоча здебільшого редакції готують для читачів прийнятні матеріали щодо можливостей покращення самопочуття й здоров'я, але є й такі, що пропонують неконструктивні, науково не обґрунтовані поради, які можуть нашкодити. Наприклад, ТСН радить їсти малину щодня, незважаючи на те, що рік тому подали цілий перелік, для кого і за яких умов споживання малини може бути небезпечним. Спочатку медіа писали, що користування мікрохвильовою піччю викликає рак, пізніше цю інформацію вже спростовували. Однак готувати на газовій плиті теж не варто, якщо вірити «Главкому». Тож де тут правда і як перевіряти такі новини?

У сучасній поп-індустрії межа між мистецтвом і провокацією майже стерлася. Це вкотре довела Сабріна Карпентер, презентуючи обкладинку свого нового альбому Man’s Best Friend, яка викликала хвилю критики, обговорень і — що важливо для артистки — гігантського інформаційного розголосу

В українських медіа ще донедавна аніме часто зображувалося як щось підозріле й небезпечне. Наприклад, ще 2020 року у багатьох матеріалах  лунали попередження для батьків, чиї діти захоплюються аніме, на кшталт: «аніме… викликає побоювання, чи то своєю вдаваною дитячістю, чи то не притаманною західній культурі зовнішністю», а навіть писали, що «українці бояться того, чого не розуміють». У статтях на кшталт «Українські підлітки захоплюються аніме: чи варто непокоїтися батькам» були заклики «бити на сполох», коли діти занурюються у світ манги й аніме — мовляв, це може дестабілізувати їхній світогляд або негативно вплинути на психіку.

Ще кілька років тому про Лабубу чули лише колекціонери дизайнерських іграшок. Сьогодні ж цього плюшевого монстрика можна побачити всюди: в TikTok, Instagram, YouTube Shorts, на рюкзаках школярів, у телеграм-магазинах і навіть у сучасних мистецьких інсталяціях. Лабубу перетворився на повноцінного медіаперсонажа, який не просто існує в культурному полі, а активно впливає на нього. Його образ — дивний, потішний і трохи лячний — став новою формою емоційної мови для покоління, яке шукає себе в умовах втоми, турбулентності та цифрового перевантаження.