Не так давно, а подекуди й досі, VR-технології вважали інструментом виключно розважальної індустрії. Та нині вони поширюються на найрізноманітніші сфери: медицина, освіта, соціальні проєкти. Не оминула ця технологія і журналістику. Розглянемо впровадження технологій віртуальної реальності на прикладі проєктів New York Times та Associated Press, а також поглянемо на українській досвід.

Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України.

У сучасних журналістських матеріалах рідко натрапиш на відверто расистські та ксенофобні слова на кшталт «негр» чи «жид». Проте, чи всі українські медіа знають, як правильно звертатись до людей різного етнічного походження, людей із захворюваннями, інвалідністю та до представників ЛГБТ-спільноти?

Спробуємо розібратися, кого ж частіше обирають для рекламних інтеграцій: старого доброго Діда Мороза на трійці коней чи Санта Клауса на оленях?

Усі ми любимо кіно, проте не всі можемо критично, а головне фахово оцінити конкретну картину, її творців чи подію у світі кіномистецтва. Це завдання професійних кінокритиків, які на відміну від пересічних інтернет-критиків сповідують журналістські стандарти та намагаються дотримуватись об’єктивності. Сьогодні в Україні якісну кінокритику можна знайти не лише у спеціалізованих, а й у суспільно-політичних виданнях, блогах та навіть на ресурсах іншого мистецького спрямування. Розглянемо декілька прикладів.

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Наразі питання побудови коректної міжетнічної комунікації залишається актуальним. Про те, як українські ЗМІ висвітлюють кримськотатарське питання поза межами новинних заміток, далі в цьому матеріалі.

«Прогалин» у стосунках кримських татар та українців ще досить багато. Особливо, якщо враховувати штучне нав’язування ворожості за часів радянської окупації. Тому, щоб заповнити всі ті прогалини та розвінчати міфи про стосунки між двома народами, має пройти час. Скільки саме – значною мірою залежить і від українських ЗМІ.

На прикладі українських редакцій «Deutsche Welle», «Радіо Свобода» та ВВС розглянемо, як висвітлюють вакцинацію ресурси, що намагаються дотримуватися високих журналістських стандартів у цій непростій темі.  

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.