За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.

Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і  що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.

Пандемія, інформаційні війни, жорсткіші обмеження у соціальних мережах та популярність аудіо – усе це впливає на журналістику. Глянемо що за тренди у медіа можна виділити за минулий 2021-й рік і припустимо, які розвиватимуться у наступні роки

Нашу жагу до потіх, вже давно використовують у багатьох буденних справах. Купив каву - тримай фішку, назбирав фішки - обміняй на каву. Зіграв гру в додатку - тримай знижку на бургер. Купив косметику на енну суму - отримав кешбек бонусами. Таким чином, ніби граючи, нас заохочують до покупок.

Таке явище має назву - «гейміфікація», що означає використання ігрових прийомів, у неігровому контексті. Тобто, за допомогою розваг всіляко намагаються привабити та затримати аудиторію. Така практика використовується не лише в маркетингу, а й в освіті, соціальних мережах, при створенні реклами та навіть в медіа. Саме про них і поговоримо.

Звання «Герой України» – це найвища державна нагорода, яку надають за здійснення визначного героїчного вчинку або трудового досягнення. Проте кількість згадок та яскравість висвітлення у ЗМІ для кожного Героя України різниться. Ми спробували проаналізувати, чому так відбувається на прикладі учасників російсько-української війни, нагороджених цими званнями. Адже кожен із них отримав однакову нагороду, але чомусь досить різну увагу медіа.

Стереотипне мислення спрощує для людини картину світу. Спробую і собі спростити життя і, стереотипно помисливши, сформулювати перші припущення про те, що Церква може говорити про пандемію. Кара Божа за гріхи людства... Кінець світу, Другий прихід Ісуса Христа... Нагода для невіруючих задуматися і пристати до віри... Та чи відповідають ці стереотипи правді?

2022 рік у Казахстані розпочався неспокійно. Країну охопили масові протести. Люди вийшли на вулиці через збільшення цін на газ. Згодом протести переросли у сутички між мітингувальниками та поліцією, а кількість затриманих та постраждалих збільшувалася щодня. На тлі масових протестів влада Казахстану розпочала наступ на свободу слова.  Насамперед у країні почалися проблеми з інтернетом та іншими засобами зв’язку, обмеження доступу до інформаційних сайтів.

Масові протести у Казахстані на початку 2022 року сколихнули інформаційний простір не лише самого Казахстану, а і всього світу. Та окрім фактів про події, їх тверезий аналіз та хронології подій, ми можемо побачити численні спекуляції, неточності та відверту брехню про події в країні. У цьому матеріалі ми коротко розповімо про події в Казахстані 2-13 січня, покажемо, під яким кутом їх подали російські та проросійські медіа в Україні, а також з’ясуємо, що радять українським журналістам медіаексперти стосовно висвітлення цих подій.

Майже всі наші дії  зберігаються у формі даних. І мова не лише про вподобайки й поширення посту у соціальних мережах, закупи в онлайн-магазинах та пошук фільмів на вечір. Тут і реєстрація народження чи смерті, акти шлюбу та розлучень, бюджетні закупівлі і податкові збори. Ці дані зберігають у собі тенденції, взаємозв’язки між певними явищами чи рішеннями, одним словом, у них містяться історії. Історії, які не лише зацікавлюють аудиторію, а й формують громадянське суспільство і стають інструментом контролю за політиками. Історії, які розповідає журналістика даних.