В сучасних умовах посилення «мови ворожнечі» до ромів та ромських погромів, питання громадської та політичної соціалізації ромської меншини за допомогою мас-медіа набуває максимальної актуальності. Замість того, аби оперувати лише фактами та підходити до кожної ситуації чи проблеми індивідуально, медіа зазвичай «вміщають» особу або групу осіб до коробочки із наліпкою «ром». За провокативними коментарями та сенсаційними повідомленнями, криються порушення прав ромської національної меншини за етнічною ознакою, дискримінація ромів на рівні мови ворожнечі («цигани», «циганський бруд», «біосміття») та поширення стереотипізації.

Найголовнішою перевагою блокчейн-журналістики є фінансова незалежність, завдяки якій ЗМІ ставатимуть дедалі самостійнішими. А поширена типова залежність від тих чи інших заможних очільників поступово зникатиме. Блокчейн-фахівець Девід Мур стверджує, що однойменні технології "...захищають журналістику від мільярдерів, і я думаю, що це зараз найважливіше”...

Ще у далекому 1984 Ліотар опублікував есей “Могила інтелектуала” (Jean-François Lyotard, “Tombeau de l’intellectuel et autres papiers”, у деяких перекладах − “Смерть інтелектуала”). Втім виглядає, що тільки останні кілька років, коли хвиля за хвилею світом прокочується популізм, глибинно справджується це сумне пророцтво французького філософа. Зокрема й в Україні. Багато інтелектуалів, яких заслужено вважають моральними авторитетами […]

Перемога кіноперсонажа на виборах в Україні-2019 стала новим феноменом, однак тенденція до цього вже розвивалася тривалий час. І схоже, у майбутньому розвиватиметься надалі...

У період президентських виборів ЗМІ – особлива мішень для політичної реклами. Шалені обсяги джинсованих публікацій змушують медіаекспертів бити на сполох. Як розпізнати джинсу і чому її так ретельно ховають журналісти?

У той час як відеоігри десятиліттями борються за право називатися мистецтвом на рівні художнього кіно та літератури, сучасні медіасистеми дедалі більше гейміфікуються, запозичаючи в ігрової індустрії новітні форми інтерактивного наративу. Новинні ігри в журналістиці стали логічним продовженням процесу ігрофікації інтернет-простору, а в науці (Game studies) їх пропонують розглядати як новий жанр журналістики.

Чи ефективною є робота Комісії із журналістської етики? Чи має вона реальний вплив на щоденну працю журналістів та їхню совість, чи змушує задумуватися про свій непрофесіоналізм і чинити так, як личить відповідальному працівникові ЗМІ?

Можливо інформацію і висвітлюють збалансовано, але про одних політиків пишуть частіше, а про інших не згадують. Так 17 січня вийшло розслідування програми «Схеми», щодо кандидата в президенти Володимира Зеленського, яку бурхливо обговорювали як загальнонаціональні, так і регіональні ЗМІ, а видання Сегодня.ua про це не писало. Натомість двічі йшлося про кандидата в президенти Юлію Тимошенко, що взяла участь у флешмобі...

Якщо у вас довгий час не припиняє сіпатися око,  ви погано спите, систематично страждаєте від нападів паніки й істерії, боїтеся голоду, холоду, застуди, прийдешнього кінця світу й власної тіні, а також думаєте, що живете на самому дні і ніколи в житті звідти не виберетеся – не спішіть звертатися до психотерапевта! Можливо,  вам просто слід менше дивитися телевізор, зокрема випуски новин, а ще точніше – на телеканалі “1+1”.  Хоча перед трансляцією “ТСН” ніхто не попереджає про можливу загрозу для психічного здоров’я реципієнта, втім на чіпсах і кока-колі теж не пишуть “отрута” відкритим текстом. Будьте певні – те, що зовні виглядає привабливим, не завжди є якісним і корисним.

Щодня жителі мегаполісів стикаються з тим, що в метро, підземних переходах, біля та церков та просто посеред вулиці у них просять грошей. Нібито на операцію сину/матері/чоловікові з АТО. Хтось через поспіх чи жадібність ховає докори сумління під спрямованим в ноги поглядом і мовчки проходить повз, хтось з доброї ласки вишкрібає з кишень дрібні купюри і кидає у прозорий ящик, а хтось застигає перед питаннями: не шкода п’яти гривень, але чи справді їх використають за призначенням?