Більшість опитуваних до війни найчастіше дивилися розважальний контент, а контент новин був для них другорядним, але з початком воєнних дій новинний контент зайняв перше місце за їх споживанням. Такі тенденції змусили журналістів поглянути на гейміфікацію під іншим кутом зору. І вони зрештою перестали асоціювати її виключно із ефективним інструментом для розваг.

Ви напевно помітили, наскільки багато галасу, останнім часом, здійняв ChatGPT. Він справді може полегшити наше життя, наприклад, написати лист колезі або придумати привітання бабусі на день народження. Через його здатність створювати тексти, люди почали ставити питання: що ж буде з журналістами? Підказка: вони нікуди не дінуться.

З кожним днем ​​технології штучного інтелекту дедалі більше впливають на різні сфери нашого життя, і журналістика не є винятком. ChatGPT, одна з передових технологій, розроблених компанією OpenAI, вже має величезний вплив на світ медіа. Але які ж все таки плюси ChatGPT для колег-журналістів і чи є вони взагалі?

18 лютого в Україні став доступним штучний інтелект ChatGPT, який вже встиг наробити шуму в усьому світі і якому прогнозують ажіотаж більший, ніж при появі інтернету. Вже багато експертів розповідали про те, як бот вплине на різні сфери життя, але поговоримо про те, як він може бути корисним для пропаганди.

Багатьох користувачів приголомшила багатофункціональність чат-боту GPT. Вже за два місяці про нього дізналися усі, хто бодай трохи цікавиться медіатехнологіями. Реакцію людей можна поділити на два типи: одна частина вражена сучасними здібностями ШІ та бачить у ньому великий потенціал, інша – непокоїться, що ChatGPT відбере в них роботу. Насамперед йдеться про журналістів, копірайтерів та розробників контенту.

Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну змусило кожного українця на своєму рівні зробити внесок у перемогу над ворогом. Зокрема, українська IT-індустрія доклала чималих зусиль, щоб її наблизити. Тож на цій хвилі почали з’являтись різноманітні благодійні артпроєкти та колекції NFT, які під час війни суттєво допомагають збирати кошти в підтримку України, людей, котрі постраждали та допомогу для ЗСУ. Ба більше, привертають увагу світового загалу на ситуацію в Україні.

Лише 60 років тому молодий науковець Пітер Наур вперше використав словосполучення “наука про дані”, а вже у XXI столітті наука про дані стала однією із найцікавіших та найперспективніших у світі. Такий стрімкий розвиток насамперед пов’язаний із тим, що 90% цифрових даних у світі згенеровано протягом останніх двох років. Отже перед нами постало питання: як дати лад терабайтам цифрової інформації?

Нещодавня новина зі світу фактчекінгу - Гугл перевірятиме зображення на правдивість. Відтепер під час пошуку фото у Google Images під зображенням можна буде побачити мітку «Перевірка фактів», з підсумком роботи незалежних фактчекерів. Зрештою, фотофейки це найпоширеніша форма неправдивих повідомлень. Які ще є інструменти для перевірки зображення на правдивість?

Ще не усі встигли розібратися з різними криптовалютами, біткоїнами, блокчейнами й іншими технологіями, як тут раптом “вистрілив” NFT. Як і чому якісь твіти чи картинки продають за тисячі доларів? І чи можна цю платформу використовувати для підтримування діяльності ЗМІ чи ЗСУ.

З початком введення воєнного стану припинилося функціонування багатьох реєстрів. Чи означає це, що журналістика даних втратила актуальність? Ні, адже держані реєстри й портали з відкритими даними не є єдиними джерелами для медійників. Окрім того, за останні місяці з'явилися нові формати взаємодії між даними й аудиторією в Україні.