The Wall Street Journal (WSJ) є одним із найвпливовіших економічних та фінансових ЗМІ у світі. Видання має багатомільйонну аудиторію у США та інших країнах. WSJ також є одним з основних джерел інформації про війну в Україні для американської аудиторії.

З повномасштабним вторгненням видання сатиричних фейкових новин не те що не закрилися, але й отримали поштовх до нових звершень у інформаційному просторі. З тим як почала зростати кількість фейків від росіян, потреба в опорі їм зросла пропорційно. Окрім класичних методів боротьби з неправдою як фактчекінг, постала й іронізація. Видання з відверто фейковими новинами стали масовими. У такому контексті рівень та “чорнота” гумору в них стала тільки збільшуватися. Тому не дивуйтеся, якщо побачите заклики до "арешту пса Патрона" чи новини про зустріч "киви та прігожина для обговорення актуальної ситуації". Це швидше за все новина зі “Smak” чи подібного видання.

Цей текст є частиною моєї курсової та бакалаврської роботи, яка охоплює детальний аналіз комунікаційної стратегії Володимира Зеленського. Метою мого дослідження є не політична оцінка діяльності чинного Президента України, а насамперед дослідження його комунікаційної стратегії у міжнародній площині.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну багато зразків вітчизняного мистецтва зазнали пошкодження або повного знищення. Ворожі ракети не шкодують нікого і нічого, а росія продовжує дбати про історичну амнезію колонізованих країн.

Наші митці беруть участь у виставках, презентують Україну на щорічній Венеційській бієнале, їхні картини виставляються у провідних галереях Європи і світу. Їхні роботи визнає увесь світ, проте, українські медіа чомусь рідко згадують про них та їхні здобутки. Чому так відбувається?

Кіно завжди було важливим аспектом сучасної культури. Цей мистецький жанр є  джерелом розваги, навчання, роздумів та розвитку. А кінокритика - важливим компонентом кінематографічного світу, оскільки вона допомагає глядачам зрозуміти, оцінити та відчути фільми на новому рівні. Тож пропонуємо добірку кінокритичних ресурсів, на які варто звернути увагу.

З початком повномасштабного вторгнення тема історії України отримала свою пальму першості. Українці відчутно більше зацікавились не лише вивченням рідної мови, а й історії України. Ми почали розуміти, що історичні паралелі допомагають нам краще осмислити час, в якому ми живемо. Саме тому викладачі та історики почали відігравати важливу роль у формуванні нашої громадської думки щодо тих, чи інших історичних подій. Один із прикладів такого впливового лідера думок є історик Ярослав Грицак. Його діяльність ілюструє, як здавалось би не інфлюенсери у традиційному розумінні цього слова можуть спонукати до вивчення забутих закутків історії України.

XXI століття - час, коли соціальні мережі впливають на майже всі аспекти нашого життя. Однією з найактуальніших тем є бодіпозитивність. Instagram став важливою платформою для популяризації цієї філософії.

Ці рядки писалися власне напередодні Гелловіна – свята, яке прийшло до нас із Заходу приблизно у 90-их рр. минулого століття.  Паралельна українська назва – відьомська ніч. Подібно до свята Валентина, воно отримало суттєві комерційні «ін’єкції» і досі сприймається  в суспільстві  як щось чужорідне і контроверсійне. Назагал йдеться про доволі екзотичне святкування, яке  –  з його […]

Але якими постають ВПО та біженці у світлі українських медіа? На українських ресурсах різноманіття матеріалів про людей, які вимушено покинули свої домівки, настільки велике, що знайшлося місце і для мови ворожнечі, брехні та очевидно негативного ставлення. Образ внутрішньо переміщених людей в українських медіа є важливою складовою, оскільки він може впливати, і вже впливає, на суспільну думку щодо цих людей.