Не джинсою єдиною, або прес-релізи – теж контент! (Звіт моніторингу друкованих та інтернет-видань за травень 2021 року – Львівська область)

Наталія Габор, Юрій Залізняк, Орест Семотюк

Опубліковано: 02-06-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Назагал, помітно, що друковані видання намагаються не програти онлайн виданням – як не в перегонах за швидкістю подачі інформації (що зрозуміло), то бодай в авторському викладі фактів та явищ дійсності. Онлайн видання здебільшого грішать оперативним поширенням повідомлень прес-служб і часом при цьому вказують свого журналіста як автора матеріалу. Водночас певні видання демонструють явну залежність від замовної інформації, або публікацій, що друкуються за угодою сторін. Офіціоз, таким чином, може бути відчутним і в друці, але вже не з причин оперативності, а з економічних міркувань.

Інформаційна агресія Кремля проти України: «братські народи», вакцина… Що далі?

Максим Берчак

Опубліковано: 22-05-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Україна протягом усього періоду незалежності знаходилася під впливом Російської Федерації (РФ), яка вважала себе «наступницею СРСР». Постійне оперування поняттями: «Росія – старший брат України» та «Росія, Білорусь та Україна – це три «братські» народи» приносили дієві результати, але лише для однієї країни – Росії. Спершу Будапештський меморандум, який забезпечив для РФ статус єдиної ядерної держави на пострадянському просторі. Потім, у 2004 році, перемога проросійського кандидата Януковича, яка лише через Помаранчеву революцію відтягнулася на п’ять років. Однак події кінця 2013-го - початку 2014 років внесли свої корективи й призвели до того, що Росії почала діяти набагато активніше в питанні втримання України в межах власного впливу. Проте слід розуміти, що цей вплив почався набагато раніше, щоправда іншими методами. Основним з яких став метод «м’якої сили».

Феномен TikTok: як юна соцмережа обігнала найвідоміших медіагігантів

Тетяна Петрів

Опубліковано: 08-04-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

За даними «Українського спектру» найвідомішими платформами серед українців є Instagram, YouTube, Telegram та Facebook. Проте минулого року в гонитві за користувачами стрімкого розвитку набула соцмережа TikTok. І на думку багатьох експертів може потіснити колишніх гігантів. Чому TikTok здобув таку популярність серед молоді? У чому особливість нової платформи? І чим TikTok-блогери відрізняються від інших? Спробуємо розібратись.

Донорство в медіа: як висвітлювати тему трансплантації органів

Тетяна Байбак

Опубліковано: 05-03-2021

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

У суспільстві побутують міфі та міські легенди про трансплантацію. Одним із найпоширеніших міфів є те, що трансплантація – гріх для релігійних людей. Проте, наприклад, в Іспанії на церквах можна побачити таблички з написами «Богові потрібна лише душа, органи лишіть людям». Як не згадати і міф, який межує з магією, що мовляв після трансплантації у пацієнта з'являються звички й уподобання донора. Ми дослідили, як медіа висвітлюють питання донорства і трансплантації в Україні, і на прикладі якісних публікацій виділили три кроки, як варто писати, щоби матеріал був цікавий і зрозумілий для широкої аудиторії, а тема розкрита якнайповніше.

Пожити чужим життям: як блоги та реаліті-шоу сприяють парасоціальним стосункам

Дар'я Сенишин

Опубліковано: 22-02-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Парасоціальні стосунки — це односторонній тип зв’язку, коли одна людина має особисту зацікавленість та емоційну прив’язаність до іншої, водночас об’єкт захоплення може навіть не підозрювати про її існування. За таких умов ця людина знаходить (або створює) для себе образ значимого-іншого, а той, насамперед, слугує для неї, так званим, взірцем, на якого вона прагне бути схожою.

Як українські телеканали реагували на блокування “112 Україна”, “NewsOne” та “Zik”

Валерія Павленко

Опубліковано: 12-02-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

У ніч з 2 на 3 лютого з українського ефіру зникли 3 телеканали: “112 Україна”, “NewsOne” та “Zik”. Це сталося через санкції, які РНБО запровадила проти власника цих каналів – Тараса Козака. Інцидент породив дискусію в українському суспільстві. Одні вважають, що це – наступ на свободу слова, інші – боротьба з російською пропагандою. То що ж насправді відбулося 2 лютого та чи зможуть телеканали відновити своє мовлення найближчим часом? З’ясуймо, як на ці та інші питання відповідали різні українські телеканали.

Піти красиво: як «Медведчуківська Трійця» реагує на санкції

Ярослава Прадід

Опубліковано: 09-02-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Обурливі пости у соцмережах, пафосні звернення до глядачів, спам «хейтспічем» та навіть погрози влаштувати імпічмент президентові – що підготували проросійські канали у відповідь на санкції від Володимира Зеленського? З’ясуймо, про що говорить інформаційний шум «Медведчуківської Трійці» та розгляньмо найголосніші заяви щодо закриття телеканалів у новому матеріалі.

Справа QАnon: як теорія змови стає терористичною загрозою

Валерія Павленко

Опубліковано: 07-02-2021

Розділи: За що критикують медіа?, Огляди, аналітика, Фальсифікація, містифікація.

0

“Дональд Трамп рятує світ від педофілів, які торгують дітьми заради наркотику в їхній крові” – стверджує одна з провідних ідей QAnon, популярної у США теорії змови. Найяскравішого її прихильника світ побачив під час штурму будівлі Капітолію прихильниками Трампа – це був Джейк Анджелі, напівоголений чоловік з рогами та списом з американським прапором. Джейк, який називає себе “шаманом QAnon”, вже неодноразово відвідував мітинги підтримки цієї конспірологічної ідеї. Розберімося, як онлайн-прихильники сумнівної теорії змови стали учасниками мітингів і штурму Капітолію та чому ФБР вважає QAnon внутрішньою терористичною загрозою.

Блокування Трампа: як американський досвід може допомогти Україні в інформаційній війні з Росією

Валерія Павленко

Опубліковано: 27-01-2021

Розділи: За що критикують медіа?, Огляди, аналітика, Свобода і цензура.

0

Після штурму Капітолію низка соцмереж, зокрема Фейсбук та Твіттер, заблокували аккаунти Дональда Трампа. Думки щодо цього розділилися: хтось підтримав рішення компаній, а хтось засудив, вважаючи цей крок цензурою та наступом на свободу слова. А когось злякало те, що соцмережі тепер сильніші за президента США. Які висновки із цієї ситуації може зробити для себе Україна?

Штурм Капітолію: як українські медіа вкладали у події в США приховані сенси

Валерія Павленко

Опубліковано: 19-01-2021

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Прихильники президента США Дональда Трампа 6 січня штурмом взяли Капітолій. Цей інцидент, внаслідок якого загинуло 5 людей, сколихнув увесь світ. Багато світових медіа охарактеризували штурм будівлі Конгресу як прояв політичного розколу між демократичною та республіканською партіями США та збільшенням прірви між прибічниками цих політсил. На прикладі 5 українських ЗМІ (телеканали “112 Україна”, “5 канал” та “1+1” та інтернет-видання “Дзеркало тижня” та “Європейська правда”) ми спробували розібратися, як наші медіа висвітлювали політичний розкол в Америці та які тенденції продемонстрували.