Кіно завжди було важливим аспектом сучасної культури. Цей мистецький жанр є  джерелом розваги, навчання, роздумів та розвитку. А кінокритика - важливим компонентом кінематографічного світу, оскільки вона допомагає глядачам зрозуміти, оцінити та відчути фільми на новому рівні. Тож пропонуємо добірку кінокритичних ресурсів, на які варто звернути увагу.

З початком повномасштабного вторгнення тема історії України отримала свою пальму першості. Українці відчутно більше зацікавились не лише вивченням рідної мови, а й історії України. Ми почали розуміти, що історичні паралелі допомагають нам краще осмислити час, в якому ми живемо. Саме тому викладачі та історики почали відігравати важливу роль у формуванні нашої громадської думки щодо тих, чи інших історичних подій. Один із прикладів такого впливового лідера думок є історик Ярослав Грицак. Його діяльність ілюструє, як здавалось би не інфлюенсери у традиційному розумінні цього слова можуть спонукати до вивчення забутих закутків історії України.

XXI століття - час, коли соціальні мережі впливають на майже всі аспекти нашого життя. Однією з найактуальніших тем є бодіпозитивність. Instagram став важливою платформою для популяризації цієї філософії.

Ці рядки писалися власне напередодні Гелловіна – свята, яке прийшло до нас із Заходу приблизно у 90-их рр. минулого століття.  Паралельна українська назва – відьомська ніч. Подібно до свята Валентина, воно отримало суттєві комерційні «ін’єкції» і досі сприймається  в суспільстві  як щось чужорідне і контроверсійне. Назагал йдеться про доволі екзотичне святкування, яке  –  з його […]

Але якими постають ВПО та біженці у світлі українських медіа? На українських ресурсах різноманіття матеріалів про людей, які вимушено покинули свої домівки, настільки велике, що знайшлося місце і для мови ворожнечі, брехні та очевидно негативного ставлення. Образ внутрішньо переміщених людей в українських медіа є важливою складовою, оскільки він може впливати, і вже впливає, на суспільну думку щодо цих людей. 

Явище фемінітивів є чи не найсуперечливішим у сучасній українській мові, зокрема через активне їх поширення у сферах розмовного, публіцистичного та офіційного стилів мовлення, а також у сфері засобів масової інформації. Якщо найменування осіб чоловічої статі завжди були прийнятними та не викликали здивування, то жіночої – часто ставали дискусійними, подеколи неприпустимими.

У сучасному цифровому ландшафті підписка на контент стає дедалі важлішим методом підтримки незалежної журналістики. Адже якщо ми не платимо за контент, то хіба ми є споживачами? Можна припустити, що ні.

Завдання медіаграмотності полягає у заохоченні людей замислюватися над тим, що вони дивляться, яку інформацію споживають. Зокрема, у час війни споживачі мають критично ставитися до всього контенту, що бачать у ЗМІ, та не вірити всьому, що там опубліковано. Найкращим засобом є перевірка побаченої інформації у кількох джерелах, щоб завадити поширенню фейків.

Із початком повномасштабного вторгнення магічні прогнози майбутнього для багатьох українців були своєрідним заспокійливим. І це зрозуміло, всі ми маємо різни психологічні особливості і комусь прогнози «війна закінчиться вже завтра» можуть дійсно допомогти на певний час...

Усі ми пам’ятаємо, що на початку повномасштабного вторгнення Олексій був всюди, навіть відбій повітряної тривоги у застосунках озвучував. Багато українців захоплювалися його постаттю та вірили кожному слову (чи хотіли вірити). Проте згодом ставлення громадян змінилося, що доволі закономірно,зважаючи на те, що почав говорити Арестович у своїх зверненнях. Проте чи змінилася риторика його симбіозу із “головним” ЗМІ країни “ТСН” - сьогодні з’ясуємо.