Україна витрачає щорічно сотні мільйонів на фінансування державного іномовлення. З початку повномасштабного російського вторгнення на територію України ця сума активно зростає, позаяк потреба інформування іноземної спільноти суттєво збільшилась. Люди потребували якісних та професійних новин з місця події. Однак чи вдалося задовольнити цю потребу українському іномовнику «FreeДом»?

Коли виникає потреба впевнитися в оригінальності текстів, є можливість використовувати спеціальні онлайн-платформи або програми. Вони можуть бути як платними, так і безкоштовними, та дозволяють перевіряти документи в різних форматах, написані різними мовами. У цьому матеріали запропоновано найзручніші антиплагіатні сервіси, які стануть корисними для перевірки текстів українською мовою.

Гейміфікація не є простим і очевидним методом для досягнення цілей. Захопившись ідеєю, ми можемо сказати: «Добре, я розумію, що Nike Plus використовує систему викликів і нагород, а також призи для залучення людей. Добре, я теж додам викликів і призів до своєї практики ведення бізнесу, і люди ринуть до мене». Але у житті це так не працює.

Аби зрозуміти чим керувався в ухваленні рішень Володимир Зеленський та які внутрішні трансформації пройшов, варто спершу пригадати зовнішню комунікацію Президента України після початку повномасштабного вторгнення рф та закладені у ній меседжі.

Заперечувати вплив Telegram каналів неможливо, особливо після початку повномасштабної війни в Україні. Його сьогодні можна вважати найзручнішим і загальнодоступним майданчиком для отримання інформації, канали в якому обійшли за популярністю класичні ЗМІ.

Сотні тисяч українців почали життя з чистого листа поза межами України. Розглянемо, як українські медіа висвтілюють їхню долю та як можна налагодити комунікацію на місці.

Одним із фундаментальних показників медіадосліджень гендерної ідентичності та гендерної нерівності є кількісна та тематична репрезентація чоловіків і жінок у ЗМІ. Цей показник не лише відтворює реальність, яку ми бачимо у медіа, а й вказує на те, наскільки для різних цільових груп такі конструкти є допустимими та задовільними.

Незважаючи на платний контент люди все одно хочуть отримувати достовірну інформацію, що не завжди дає Telegram, оскільки часто не дотримується етичних норм журналістики, як це робить, наприклад, умовний The Guardian, що не дозволяє йому публікувати все підряд. А у Telegram здебільшого канали анонімні, тому всі помилки на совісті людини, яка виставила новину, але хто це, читачі не знають, що дозволяє уникнути відповідальності.

Медіаграмотність як термін звучить знайомо та буденно, адже чи не звідусіль транслюють важливість правильного користування інтернет-ресурсами. Власне, чи не кожен переконаний, що всі безпекові питання вже беззаперечно знайомі, тому взаємодія із не сертифікованими ресурсами подекуди видається звичною і таки безпечною. Добре, якщо ви знаєте, що залишати дані своєї банківської картки на невідомих вебсторінках — погана ідея. Однак тільки цих знань недостатньо для безпечного користування інтернетом. Без детального вивчення медіаграмотності ви можете не підозрювати про існування зовсім іншого рівня шахрайств.

Для успішної роботи благодійних фондів потрібна ефективна комунікаційна стратегія.  Саме комунікація допомагає будувати міцні стосунки з донорами, волонтерами та майбутніми/теперішніми партнерами. А також, задовольнити головну мету –  збільшити кількість донатів для подальшої допомоги. Це важливо щоб зрозуміти, як діяти та заохочувати більше людей до благодійної діяльності. Дослідження комунікаційної стратегії одного з найпотужніших фондів в Україні може підказати, як іншим фондам  будувати свою комунікацію.