Медіаосвіта – це частина освітнього процесу, яка передбачає підготувати особистість до безпечного та ефективного споживання продукту, що виробляє велика система сучасного масмедіа, а також пояснити як ця система працює. Бути медіаграмотним корисно не лише журналістам, а й тим, хто активно живе в соціальному просторі. Інноваційні підходи у вивченні медіаграмотності є дуже різні та цікаві. Розгляньмо декілька якісних прикладів. 

«The Washington Post» – це найбільша газета столиці Сполучених Штатів Америки, а також одна з найстаріших та найвпливовіших. Вона містить у собі як термінові новини, репортажі з місць подій, так і нариси та статті на національні та міжнародні теми. Сьогодні розглянемо, як видання пише про Україну, та чи змінилася кількість публікацій та їхній контекст перед повномасштабним вторгненням та після.

Людині властиво постійно втікати від суворих реалій життя до чогось примарного та віртуального. Особливо під час війни, коли страшні події трапляються щодня. Щоб бути в нормі, ми створюємо собі світ ілюзій та фантазій, який він замінює реальні стосунки зі світом. Інколи людина перестає їх розрізняти або перебуває у вигаданому настільки довго, що руйнуює сфери свого життя. Потреба втечі зазвичай виникає в дитинстві, але може тривати і в дорослому віці, щоб уникати труднощів життя. Є термін, яким називають це явище — ескапізм. Багато хто, називає це залежністю. Зокрема медійною, адже медіа — один з найкращих засобів втечі від реальності.

Щороку навколо національного відбору на Євробачення є маса суперечок, критики та захоплень, тож і цей рік не став винятком. Нацвідбір-2024 викликав особливий інтерес як серед великих медіа, так і серед блогерів та користувачів.

Перше, на що варто звернути увагу: 8 лютого інформація про звільнення Залужного з'являється з різних джерел, кожне з яких має власну мету. Державні медіа подають новину в контексті ротації кадрів або змін у військовій стратегії. До прикладу, на сайті державного інформаційного агентства  Укрінформ ми не бачимо «гучних» заголовків на кшталт «Зеленський звільнив Залужного», «Залужний у відставці» тощо. Натомість ЗМІ дуже обережно подає цю новину, немов поступово.

Гумор завжди був однією з головних складових телебачення, адже розважальні програми приносять телевізійним каналам високі рейтинги. Особливо гумористичні шоу, які за тривалий час існування в телеефірі сформували собі репутацію та постійну авдиторію глядачів. Однак ситуація кардинально змінилася після початку повномасштабного російського вторгнення, коли найпопулярніші канали об’єдналися заради трансляції телемарафону “Єдині новини”. На деякий час з екранів зникла будь-яка комерційна реклама, як і розважальний контент, тому що сміятися в новій реальності виглядало недоречно. Згодом українці почали використовувати сміх як зброю й хорошу можливість поглузувати над помилками та недолугістю ворога. Цей тренд підхопили медіахолдинги та вирішили, що комедійні програми час повернути на екрани. Проте на них вже чекав сильний суперник, який власне і зібрав у собі всі прояви “нової хвилі українського стендапу” та нового підходу до гумору — YouTube.

“Якщо Марґарет Тетчер прославилася як Залізна леді, то Даля Ґрибаускайте — як Сталева магнолія”, — ці слова читаємо в анотації до книги “Велика президентка маленької країни” Дайви Ульбінайте. А що ж пишуть медіа про колишню лідерку Литви? Через що нею захоплюються і за що ненавидять?

Кожне слово чи речення, написане або сказане журналістом, впливає на сприйняття авдиторією тих чи інших подій та явищ. Медіа формують не лише потреби споживачів, а й стереотипи, моделі поведінки та естетичні смаки. Враховуючи контексти сьогодення, у цій статті ми розглянемо “до – після” вживання етнічних стереотипів в українських медіа, а саме “до” повномасштабного вторгнення та “після” нього.

Дуже часто ТікТок виконує роль соцмережі, в якій ми постійно зависаємо, як у тому ж Instagram, чи YouTube. Але інколи тут попадається контент, який захоплює увагу не як розвага, а навчальний матеріал. Так, мережа ТікТок може стати відмінним інструментом для навчання! Пропонуємо добірку цікавих українськомовних ТікТок-каналів, які допоможуть зацікавити школярів різними дисциплінами.

Є багато охочих спостерігати, як інші люди грають у відеоігри, пробують різну їжу та переглядають телепрограми. Є багато платформ, на яких можна запустити свої сеанси з таким контентом, але один із найпростіших — це Twitch. Сервіс потокового передавання, що належить Amazon, спеціалізується на трансляції відео у реальному часі, хоча пропонує й інші види креативного контенту. Він доступний на багатьох платформах, включаючи персональні комп’ютери, мобільні пристрої, браузери та приставки.