Музика завжди була і залишається складовою української культури. Для українців це спосіб закарбувати в пам’яті свою історію та подвиги національних героїв — у складні часи такі пісні єднають довкола себе й надихають рухатися далі. Виконавці співають про те, що турбує їх зараз, порушуючи не лише тему кохання, але й, в контексті визвольної боротьби, туги за домом, братерства, надії на краще. Тому не дивно, що Росія в межах гібридної війни завжди намагалася перешкодити розвитку нашої музики, просуваючи на українських платформах власних артистів і разом з ними “потрібні” наративи.

14 лютого в кінотеатрах вийшла у прокат українська стрічка “Уроки толерантності” Аркадія Непиталюка, яку той зняв на основі п’єси Ігоря Білиця “Гей-парад”. Фільм викликав неоднозначну реакцію в медіа, яка вкотре підкреслює, що посміятися з цієї теми готові далеко не всі.

У світі, де влада схильна до корупції, роль медіа стає вкрай важливою в протидії цьому явищу. Медіа мають потужний вплив на суспільство та можуть відігравати ключову роль у виявленні, розкритті та запобіганні корупції. Чи вдається українським медійникам побороти цього звіра? Пропонуємо огляд трьох гучних антикорупційних розслідувань від журналістів.

Для того, щоб дізнатися, чому міжнародна спільнота так прихильно ставиться до особи Володимира Зеленського ми проаналізували виступи Президента України, які було опубліковано у його соціальних мережах. Саме завдяки їм відбувається знайомство іноземних журналістів, громадян та державних осіб з діяльністю українського очільника.

"Зерновий коридор" став ключовим елементом глобальної продовольчої безпеки та міжнародної дипломатії, враховуючи значну роль України у світовому аграрному секторі. З середини лютого польські фермери знову почали виходити на протести до кордону з Україною та блокувати перевезення. Як пояснюють це наші медіа і що говорять про це у Польщі?

Дедалі частіше екоактивісти потрапляють до новинних стрічок через свої акції протесту. Одним з останніх став випадок в Луврі, де двоє активісток облили супом всесвітньо відому картину Леонардо Да Вінчі “Мона Ліза”.

У 21 столітті немає нічого страшнішого, ніж розгніваний користувач соціальних мереж. Їх бояться, бо вони об’єднують та гуртують довкола себе величезну масу однодумців, які за потреби можуть стати впливовою силою. Один твіт став поштовхом до початку Революції Гідності в Україні. Одне фейсбук-повідомлення про смерть Халед Саїда — до зміни влади Єгипту. Еволюція, яку пройшли нові технології та сучасні засоби комунікації, надала людям з різних куточків можливість бути почутими. Мрії про загальні свободи стали нашою цифрою реальністю.

Дискримінацію за віком хтось назве вигадкою, а хтось проблемою, що переслідує протягом всього життя. «У вашому віці буде важко адаптуватись», «Мені потрібен старший, більш досвідчений лікар», «Ми надаємо перевагу молодому колективу», «Сонечко, це надто відповідально для твоїх років» – маркери ейджизму, що трапляється не тільки в робочій сфері. І ЗМІ тут не виняток.

Ця добірка стане у нагоді як журналістам-початківцям, так і тим, хто готовий щоразу дізнаватися щось нове, покращувати навички і глибше занурюватись у свою професію. Усі згадані онлайн-курси є українськомовними, безкоштовними та корисними для різних категорій людей.

Хочеться вірити, що ми зростаємо як суспільство і сексистські заголовки та висловлювання надалі лише зрідка звучатимуть із уст маргіналів, а медійники в разі потреби  пояснюватимуть, чому упередженням та стереотипам щодо жінок у політиці немає місця у здоровому суспільстві.