Для того, щоб дізнатися, чому міжнародна спільнота так прихильно ставиться до особи Володимира Зеленського ми проаналізували виступи Президента України, які було опубліковано у його соціальних мережах. Саме завдяки їм відбувається знайомство іноземних журналістів, громадян та державних осіб з діяльністю українського очільника.

"Зерновий коридор" став ключовим елементом глобальної продовольчої безпеки та міжнародної дипломатії, враховуючи значну роль України у світовому аграрному секторі. З середини лютого польські фермери знову почали виходити на протести до кордону з Україною та блокувати перевезення. Як пояснюють це наші медіа і що говорять про це у Польщі?

Дедалі частіше екоактивісти потрапляють до новинних стрічок через свої акції протесту. Одним з останніх став випадок в Луврі, де двоє активісток облили супом всесвітньо відому картину Леонардо Да Вінчі “Мона Ліза”.

Роботизована журналістика стає дедалі популярнішою завдяки новітнім технологіям і трендам. Багато функцій, які виконували журналісти і отримували за це гроші, зараз можуть легко замінити роботи. Наприклад, редагування текстів, розшифрування матеріалу або рерайт, значно швидше може зробити система штучного інтелекту. Пропонуємо кілька яскравих прикладів успіхів та невдач штучного інтелекту в журналістській діяльності.

Сьогодні ШІ (штучний інтелект) сміливо застосовують для рерайту, копірайтингу, редагування тексту та навіть збору інформації. Варто розуміти, що машини теж схильні до помилок, як і звичайні журналісти. Наприклад, згадаймо як телеканал “Новий”, створивши сюжет до 105 річниці з дня народження українського письменника Олеся Гончара, поширив фейкову інформацію. На своїй сторінці в Instagram “Новий канал”  опублікував допис з маловідомими фактами про Олеся Гончара: як виявилося, скориставшись ChatGPT, який подав неправдиву інформацію. Про це зізнався сам телеканал і вибачився за поширення фейкових фактів.

У 21 столітті немає нічого страшнішого, ніж розгніваний користувач соціальних мереж. Їх бояться, бо вони об’єднують та гуртують довкола себе величезну масу однодумців, які за потреби можуть стати впливовою силою. Один твіт став поштовхом до початку Революції Гідності в Україні. Одне фейсбук-повідомлення про смерть Халед Саїда — до зміни влади Єгипту. Еволюція, яку пройшли нові технології та сучасні засоби комунікації, надала людям з різних куточків можливість бути почутими. Мрії про загальні свободи стали нашою цифрою реальністю.

На платформі Telegram функціонує безліч анонімних каналів, які не оприлюднюють інформацію про своїх власників, але полюбляють публікувати новини “з надійних джерел”. Деякі з них працюють під керівництвом Росії, а інші діють у власних інтересах. Нерідко трапляється й таке, що інформація з таких сторінок потрапляє в ЗМІ й активно культивується в суспільстві, що подекуди призводить до паніки — явища кардинально негативного як у мирний, так і воєнний час.

Сміятися із заголовків ТСН можна досхочу, але ситуація стає менш веселою, коли розумієш, що думка читача формується лише на основі прочитаного заголовку. Зараз, у еру інформаційного перенасичення, люди все частіше формують свою думку лише на основі перегляду заголовків. Деякі дослідження доводять, що читачі дуже рідко зазирають в новину, обмежуючись переглядом заголовка. Це призводить до утворення поверхневого розуміння подій, а іноді й до спотворення реальності. А такі сенсаційні заголовки це спотворення лише підкріплюють.

Дискримінацію за віком хтось назве вигадкою, а хтось проблемою, що переслідує протягом всього життя. «У вашому віці буде важко адаптуватись», «Мені потрібен старший, більш досвідчений лікар», «Ми надаємо перевагу молодому колективу», «Сонечко, це надто відповідально для твоїх років» – маркери ейджизму, що трапляється не тільки в робочій сфері. І ЗМІ тут не виняток.

Ця добірка стане у нагоді як журналістам-початківцям, так і тим, хто готовий щоразу дізнаватися щось нове, покращувати навички і глибше занурюватись у свою професію. Усі згадані онлайн-курси є українськомовними, безкоштовними та корисними для різних категорій людей.