Документальні стрічки змальовують історії звичайних людей, які  стали жертвами війни. Ці картини є своєрідним меморіалом, який не дає нам забути про тих, хто втратив життя, тих, хто віддав своє майбутнє за віру в свободу та незалежність. Ми підготували добірку документальних фільмів про повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Цифрова журналістика невпинно розвивається, виникають нові технології та сервіси, які покращують роботу журналістів. Зокрема такі, що допомагають розуміти вподобання аудиторії, а відтак - робити матеріали цікавішими та кориснішими. Наприклад, звичайне анонімне голосування на одній з онлайн-платфом уже домоможе зрозуміти журналісту думку споживача. Ми підготували збірку додатків, які допомагають журналістам зрозуміти настрої читачів.

Музика завжди була і залишається складовою української культури. Для українців це спосіб закарбувати в пам’яті свою історію та подвиги національних героїв — у складні часи такі пісні єднають довкола себе й надихають рухатися далі. Виконавці співають про те, що турбує їх зараз, порушуючи не лише тему кохання, але й, в контексті визвольної боротьби, туги за домом, братерства, надії на краще. Тому не дивно, що Росія в межах гібридної війни завжди намагалася перешкодити розвитку нашої музики, просуваючи на українських платформах власних артистів і разом з ними “потрібні” наративи.

Мова формує наше сприйняття. Наші словесні форми, які ми зустрічаємо та використовуємо кожного дня в спілкуванні, соцмережах, новинах, знаходять місце в нашій мові. З часом вони унормовуються: коли ми не зустрічаємо суспільного осуду або виправлень, і закріплюються - коли медіа повторює їх раз у раз. Незважаючи на те, що особи з інвалідністю - це частина нашого суспільства, тільки зараз, під час війни ми почали насправді розуміти, наскільки наші міста і наші життя, і, врешті-решт, наша мова не пристосована до тих, хто має особливі потреби.

14 лютого в кінотеатрах вийшла у прокат українська стрічка “Уроки толерантності” Аркадія Непиталюка, яку той зняв на основі п’єси Ігоря Білиця “Гей-парад”. Фільм викликав неоднозначну реакцію в медіа, яка вкотре підкреслює, що посміятися з цієї теми готові далеко не всі.

За останні десятиліття інтернет відігравав роль каталізатора швидкого та непередбачуваного розвитку. Від перших електронних листів до відеоконференцій, від інтернет-магазинів до блокчейн технологій. Сьогодні ми стоїмо на порозі нової ери - Web 3.0. Ця технологія обіцяє стати наступним етапом у розвитку інтернету, де безпека, прозорість та децентралізація гратимуть ключову роль.

У світі, де влада схильна до корупції, роль медіа стає вкрай важливою в протидії цьому явищу. Медіа мають потужний вплив на суспільство та можуть відігравати ключову роль у виявленні, розкритті та запобіганні корупції. Чи вдається українським медійникам побороти цього звіра? Пропонуємо огляд трьох гучних антикорупційних розслідувань від журналістів.

В сучасному світі зростає популярність громадянської журналістики, що означає активну участь громадян у створенні та поширенні новин. Цей підхід є реакцією на зростання доступності технологій і соціальних мереж, які дозволяють кожному стати "журналістом" і розповісти свою історію. Однак разом зі зростанням популярності громадянської журналістики з’являються й певні ризики та небезпеки. Пропонуємо коротко розглянути кілька прикладів громадянської журналістики в Україні, як саме пересічні українці можуть долучитися до створення інформаційного контенту.

Вже сьогодні цей вид графіки перейшов далеко за межі створення простих фантастичних сценаріїв, ставши невіддільною частиною інноваційних маркетингових технологій. Адже це дає рекламодавцям чималу можливість продемонструвати кожну важливу деталь їхньої продукції - від блискучих контурів нового автомобіля до захопливих візуальних ефектів, що викликають емоції та привертають увагу цільової аудиторії.

Якщо 2023 був роком широкого знайомства з ШІ, то 2024 — рік його всебічного вивчення й інтеграції в найрізноманітніші сфери, зокрема в медіа. Сьогодні журналісти вже використовують можливості штучного інтелекту для створення новин, фактчекінгу, роботи з великими даними, репортажистики й розслідувань. Та це не весь його потенціал. Так The New York Times нещодавно повідомило, що збирає спеціальну команду, яка досліджуватиме можливості використання генеративного ШІ у їхній редакції.