“Дональд Трамп рятує світ від педофілів, які торгують дітьми заради наркотику в їхній крові” – стверджує одна з провідних ідей QAnon, популярної у США теорії змови. Найяскравішого її прихильника світ побачив під час штурму будівлі Капітолію прихильниками Трампа – це був Джейк Анджелі, напівоголений чоловік з рогами та списом з американським прапором. Джейк, який називає себе “шаманом QAnon”, вже неодноразово відвідував мітинги підтримки цієї конспірологічної ідеї. Розберімося, як онлайн-прихильники сумнівної теорії змови стали учасниками мітингів і штурму Капітолію та чому ФБР вважає QAnon внутрішньою терористичною загрозою.

Після штурму Капітолію низка соцмереж, зокрема Фейсбук та Твіттер, заблокували аккаунти Дональда Трампа. Думки щодо цього розділилися: хтось підтримав рішення компаній, а хтось засудив, вважаючи цей крок цензурою та наступом на свободу слова. А когось злякало те, що соцмережі тепер сильніші за президента США. Які висновки із цієї ситуації може зробити для себе Україна?

Сексизм, мачизм, фейсизм, об’єктивація та еротизація — усе це типовий рекламний набір, що повинен привернути увагу покупця й змусити останнього "купити". Слід визнати, що увагу така реклама все ж привертає, втім викликає радше супротив та обурення, ніж бажання придбати рекламований товар. Тож сьогодні поговоримо про маркетинг, який ображає.

Незважаючи на те, що вже не перший рік увесь цивілізований світ бореться з сексизмом, в Україні залишається багато творців медіаконтенту, які подають жінку лише як привабливу ляльку. Сексуальна об’єктивація окремих частин тіла досить поширена у фільмах, журналах, рекламних роликах. Здавалося б, авторитетні масмедіа мають допомагати подолати цю проблему, проте деякі журналісти ставляться до неї цілком лояльно та й самі не втрачають можливості наголосити на жіночій сексуальності там, де це, м'яко кажучи, недоречно. І серед таких «професіоналів своєї справи» не тільки автори жовтих видань, а й журналісти інформаційного агентства УНІАН.

Прихильники президента США Дональда Трампа 6 січня штурмом взяли Капітолій. Цей інцидент, внаслідок якого загинуло 5 людей, сколихнув увесь світ. Багато світових медіа охарактеризували штурм будівлі Конгресу як прояв політичного розколу між демократичною та республіканською партіями США та збільшенням прірви між прибічниками цих політсил. На прикладі 5 українських ЗМІ (телеканали “112 Україна”, “5 канал” та “1+1” та інтернет-видання “Дзеркало тижня” та “Європейська правда”) ми спробували розібратися, як наші медіа висвітлювали політичний розкол в Америці та які тенденції продемонстрували.

Еволюційно склалось так, що людство завжди полюбляло слухати історії. Особливо біля вогнища. Як же подкасти замінили нам розповіді біля ватри? За останні 20 років подкасти з маловідомого формату переросли в один із найпопулярніших медійних майданчиків. Дедалі більше медіаресурсів запускають свої подкасти, а журналісти (і не тільки) впевнено відкривають для себе цей простір для транслювання ідей.

Усі ми знаємо, що інтернет не тільки надає нам інформацію, але й збирає її про нас. Але не всі розуміємо, що він також здатен формувати наші звички і певне уявлення про світ. Не так давно на Netflix вийшла 90-хвилинна документальна стрічка під назвою «Соціальна дилема». У фільмі колишні співробітники найбільших технологічних компаній розповідають про механізми і алгоритми, які є в основі діяльності соцмереж та маніпулюють нами щодня, а ми про це навіть не здогадуємося. Чергова теорія змови? Чи неприємна правда?

Художній репортаж існує в українській журналістиці з минулого століття, але набуває популярності лише зараз. Революція Гідності, окупований Крим, антитерористична операція на Сході… Репортаж не просто має попит – він став незамінним. Термін «художній репортаж» може асоціюватися з літературою і здаватися зовсім далеким від журналістських стандартів. Чужі історії, переживання героїв, думки та події – чим не роман. Але насправді – це більше ніж література, а часом і журналістика.

Віртуальна реальність (Virtual reality, далі – VR) – технологія, що облетіла й вразила весь світ. І не перестає вражати: у червні 2020 року інженери з Чиказького університету придумали, як генерувати у віртуальної реальності температурні відчуття, використовуючи особливості людського організму. За допомогою запахів у VR можна буде відчути спеку і холод. Коли такі технології вже на порозі, їхнє впровадження у різні професійні галузі – питання часу. Мова піде про одну з таких – VR-журналістику.

Сучасні медіа дедалі більше потребують зворотнього зв’язку з аудиторією. Щоб матеріали були актуальними та затребуваними, потрібно знати про що думає, чим цікавиться їх споживач. Тут не обійтись без помічників – чат-ботів, новітніх інструментів для спілкування з аудиторією. Проте це не єдина функція, яку вони можуть виконувати.