Останні декілька років стали добрим ґрунтом для плодів українського кіно. Популярності набрала історична тематика та її художнє переосмислення, не менший резонанс створили українські комедії. Щоправда не кожне зерно прийнялось у землю української кіноіндустрії, тому не дарма кажуть, що осінь відома плодами. Як реагують українські журналісти на новинки українського кіно?

У мережі, як свідчить статистика запитів, людей найчастіше цікавлять такі важливі теми, як п’ята точка Кім Кардашьян, гороскопи на кожен день, світ тварин та різні політичні конфузи, або еротика та все, що з нею пов’язано. Екологія, звісно, й мріяти не могла, щоб опинитися в одному списку з такими «титанами» пошуковиків. Проте 24 вересня 2019 року ліси і все ще неспалене листя знаходилися у такому шоковому стані від своєї популярності в інтернет-просторах, що ледь не згоріли самі по собі.

Рецензії, критика, відгуки… Усі ми любимо переглядати кінокритику перш ніж подивитися новенький рекомендований фільм. Але як правильно вибрати необхідне джерело і вберегтися від спойлерів? Подивимось, як подають кінорецензії інтернет-ресурси популярних телеканалів: 112.ua та Факти ICTV.

Щодня на сайти для дорослих завантажують нові еротичні матеріали без відома того, хто зображений. Через необережність кожен наражає себе на небезпеку стати «порнозіркою», але замість грошового прибутку набути горе-славу. Як відверті фото й відео опиняються в інтернеті проти волі власника і як вберегти себе від порношахрайства? Спробуємо з’ясувати.

У Малайзії 16-річна дівчина скоїла самогубство після того як провела опитування на своїй інстаграм-сторінці, запитавши у користувачів, чи має вона померти. 69% відповіли «так». Рідня дівчини хоче притягнути до відповідальності тих, хто проголосував за. Цю інформацію поширюють як приклад, що будь-яка дія в інтернеті може мати серйозні наслідки в реальному житті.

Інформаційний хаос в сьогоденні зумовлений громіздкою кількістю фейків, які створюють значну конкуренцію достовірним публікаціям і вводять в оману безліч інтернет-користувачів. Щороку фото- та відеопідробки стають дедалі переконливішими. Нині набирає обертів явище «deep fakе», яке журналісти Радіо Свободи вже найменували «наступним поколінням фейкових новин».

Закінчити війну і повернути окуповані та «споконвічні території України», зробити так, щоб у кожного українця був повний холодильник, побороти бідність, збільшити витрати на оборонну сферу, збільшити зарплати і студентські стипендії… За які з цих обіцянок ви віддали свій голос  кандидатам для їх виконання? Політики часом здатні підлити меду своїм виборцям, не кажучи вже про гречку, але чи починаються після слів дії? Дізнаємось про те, як можна вивести політика на чисту воду і перевірити чи виконує він свої обіцянки за допомогою фактчекінгових медіаресурсів та відповідальності самих високопосадовців.

31 жовтня та 1 листопада у Львові тривали дискусії у межах Безпекового форуму. Цьогорічна тема події: «Росія у Європі: старі помилки та нові виклики». На форумі говорили також і про медіа як про критичну інфраструктуру. «Медіакритика» послухала публічне інтерв’ю професора журналістики Філіпа Сеїба та занотували найцікавіші думки.

У гонитві за переглядами й трафіком і з’явився один з видів фейків – клікбейт – заголовок маніпулятивного характеру, що створюється з метою привернення уваги.  Часто назва матеріалу не має нічого спільного з  його вмістом, або спотворено передає суть. Українські ЗМІ використовують цей прийом доволі «успішно». Розглянемо кілька ресурсів, де клікбейтові заголовки – щоденна практика.

Наприкінці вересня стало відомо, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телеканал «112 Україна» ліцензії на регіональне мовлення. Підставою для такого рішення стало порушення умов ліценції, адже компанії були зобов’язані мовити як регіональні, а натомість ретранслювали загальнонаціональний канал. Редакція «112» заявила, що такі дії є проявом жорсткої цензури та обмеженням свободи слова.... Як вплине цей інцидент на редакційну політику каналу, який нерідко називають «популяризатором російської пропаганди»? Чи справді телеканали медіахолдингу «Новини» відповідають цьому визначенню? Спробуємо розібратися.