«Тріумф форми, фіаско змісту» – так висловився кореспондент «Укрінформу» та колишній політв’язень Кремля Роман Сущенко щодо пресмарафону президента України Володимира Зеленського. Під час третьої конференції «National Media Talk» він, представники влади та ЗМІ говорили про трикутник «медіа – влада – суспільство». Тож чи існує криза між владою та медіа? Як це впливає на суспільство і як з цим боротись?

Боти – найпримітивніший, проте часто ефективний інструмент. Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17 17 липня 2014 року. Теорія про те, що Боїнг збив військовий літак, з’явилась на Twitter. Пізніше Міністерство інформаційної політики України довело, що її поширював бот, створений під час Євромайдану для розповсюджування антиукраїнських гасел.

20 травня Володимир Зеленський став президентом. А уже на початку серпня глава його Офісу Андрій Богдан заявив, що «нам не потрібні журналісти. Ми комунікуємо з народом напряму». Правила гри змінилися. Власне, вони змінилися ще у часі передвиборчої гонки, коли «зелена» команда наповну використала нові канали комунікації із виборцями (соцмережі). То чому змінилися стосунки влади і ЗМІ, які ключові характеристики нової комунікації і що з цим усім робити? «Медіакритика» спробувала розібратися.

«26-річна білявка стала заступницею міністра», «Тендітна блондинка очолила підрозділ Нацполіції», «Депутатка розповіла, як їй вдається поєднувати роботу і виховання дітей». Як часто вам доводилося бачити такі заголовки в українських ЗМІ? Усі вони – яскравий маркер гендерних стереотипів у медіа, які змальовують жінку як ніжну і прекрасну стать, яка може проявити себе лише у домашній сфері, але у професійну їй – зась! Чи можливі гендерночутливі журналістські тексти в українських медіа? І як вони мають виглядати? «Медіакритика» спробувала розібратися.

7 вересня 2019 року відбулася історична подія: обмін полоненими між Україною та Росією. У результаті 35 українців, які були у кремлівському полоні, повернулися додому, як і 35 ув'язнених, що перебували до того за нашими гратами. Їх зустрічали по-різному в Києві та Москві. Звичайно, що неоднаково це виглядало і в ефірах українських та російських телеканалів. Які ж були основні відмінності у висвітленні цієї події на телебаченні?

Скільки мільйонів доларів отримають боксери за бій, до якого готувалися понад рік? Де знову засвітилася дівчина, яка вискочила на газон «Ванда Метрополітано» у фіналі Ліги Чемпіонів 2019? Останніми роками тенденція висвітлення спортивних новин у медіа кардинально змінилася. Складається враження, що журналістів цікавить не стільки спортивна подія, скільки те, що відбувається за лаштунками. Чи справді шанувальники спортивного контенту хочуть більше скандалів та інтриг, а не висвітлення досягнень улюблених спортсменів? Розглянемо найбільш показові ситуації, де спортивні медіа відходили від основних тем заради «сенсацій».

Для тих користувачів медій, які читають назви публікацій та одразу свайпають вгору, заголовки можуть стати інформаційними пастками. Тільки ознайомлення з текстами може дати повноцінне уявлення про події та розширити світогляд, а поверховість у пізнанні світу – це, відповідно, поверховість у знаннях.

Рубрику «Здоров’я» ведуть багато новинних інтернет-ресурсів. На жаль, у гонитві за переглядами медіа можуть спотворювати інформацію про медичні дослідження та публікувати її у вигляді непідкріплених експертними думками порад, власних оціночних суджень та надуманих наукових проривів. Серед українців охочих переглянути контент таких рубрик завжди було багато, адже за статистикою (наприклад, дослідження британського ресурсу «Clinic Compare» або Єнського університету імені Фрідріха Шиллера), Україна є однією з найбільш «нездорових» держав не тільки в Європі, а і в світі. Скільки людей після ознайомлення з цими новинами не залишаються обдуреними, сказати важко. Отож, розберемо основні помилки медіа у матеріалах на тему здоров’я.

Традиційно перші підсумки щодо діяльності нового президента підводять через 100 днів від моменту його призначення. У випадку з Володимиром Зеленським три місяці не чекають, і його дії ретельно аналізують вже з перших днів роботи. Отож, як висвітлюють перші кроки новообраного голови держави на ТБ та як позиції каналів відображаються на тому, що ми бачимо на екранах?

Нові розробки дедалі активніше застосовують під час висвітлення спортивних подій. Тепер аудиторія може не просто переглядати зображення на моніторі – у глядачів є змога відчути себе поруч з футболістом, який б’є по м’ячу або сісти на велосипед разом з атлетом, який здійснює велопробіг у триатлоні або іншій дисципліні. Хто знає, можливо скоро ми побачимо зовсім інший рівень відображення спортивних подій за допомогою спеціальних гаджетів, про які зараз навіть не здогадуємося.