Громадянська журналістика, або citizen journalism, є феноменом, коли люди без професійної журналістської освіти беруть активну участь у процесі збирання, аналізу та поширення інформації. З розвитком цифрових технологій та інтернету цей підхід набув значного поширення, дозволяючи кожному стати репортером і ділитися новинами в режимі реального часу. Але чи можуть такі непрофесійні журналісти створювати якісний контент, який […]

В умовах війни та цифрової епохи відповідальність за вихід з інформаційних бульбашок лежить як на медіа, так і на самих користувачах. Лише спільними зусиллями можна зробити український інформаційний простір стійкішим.

У сучасному цифровому середовищі соціальні мережі відіграють ключову роль у поширенні інформації та формуванні громадської думки. Алгоритми, що керують цими платформами, визначають, який контент бачать користувачі, що призводить до створення так званих "інформаційних бульбашок". Це явище становить серйозний виклик для сучасної журналістики, оскільки впливає на об'єктивність сприйняття новин та обмежує доступ до різноманітних поглядів.

Українські виші щороку знаходять новітні методи навчання для студентів, щоб рухатися з духом часу. У кожного університету та на кожному факультеті різні підходи. У цьому матеріалі розлянемо принцип роботи студентського телебачення “Franko.TV” на  факультеті журналістики в Львівському національному університеті імені Івана Франка, яке стало для  багатьох студентів робочим майданчиком для навчання безпосередньо роботі телевізійника.

За останні декілька років особливої популярності набрала соцмережа Tiк Toк, швидко ставши окрім розважального, ще й інформаційним ресурсом. Саме тому наші медіа окрім Ютубу та Інстаграму тепер розвивають і Тік Ток. В цьому огляді розглянемо Тік Ток сторінки двох українських медіа: «24 Канал» та «Espreso.TV».

Технологічний прогрес, що прискорюється з кожним роком, ставить журналістику перед новими викликами. Чи варто журналістам боятися конкуренції з боку нейромереж, чи ж вони будуть незамінними помічниками, що спростять процес створення контенту? Як медіа вже сьогодні використовують можливості ШІ і які зміни це викликає в роботі редакцій – про все це студентка факультету журналістики  дізнавалася у Бориса Потятиника, професора Школи журналістики УКУ.

На тлі війни проти України Росія розпочала та веде масштабну дезінформаційну кампанію, поширюючи низку традиційних тез кремлівської пропаганди, сферу впливу якої часто недооцінюють. Така демонстрація викривленої реальності вже стала постійним товаришем російського режиму, а його небезпека зростає дедалі більше. Подібна кампанія з року в рік охоплює не лише Україну, але й країни Заходу, ставлячи під загрозу глобальну безпеку. Зокрема, йдеться про втручання у вибори, фінансування низки західних медіа Кремлем, дезінформаційні операції та багато іншого. Усе, що відомо про принцип роботи російської пропаганди та як далеко вона “проникла” - читайте у матеріалі.

Цей проєкт роками показував українців, як недалеких розумово-відсталих салоїдів у вишиванках. З війни гумористи Кварталу насміхалися, з мови глузували і це стосується не лише СіСькадовська. Такі концерти вони дають уже понад десять років. Саме Квартал зняв серіал «Свати», де українців виставляли тупими алкоголіками та «Слугу народа» із розшматованою Україною. Це лише приклади того, як квартал принижував Україну своїм гумором. Але частина громадян України нічого шкідливого в цьому не бачить. На жаль.

Питання щодо обмеження або повного закриття месенджера Telegram в Україні викликає безліч дискусій. В умовах сучасної війни та інформаційної боротьби роль цієї платформи стає дедалі неоднозначнішою. Тож, чи несе Telegram загрозу національній безпеці та чи готове українське суспільство до обмежень або повного закриття цього популярного інструменту комунікації – читайте у нашому матеріалі.

Невідомо, чи то негласний мораторій на критику влади під час повномасштабної війни з Росією, чи то несхитний внутрішній сентимент до образу хорошого ворога, але щось таки спонукає команду «24 каналу» планомірно знекровлювати українське в щоденних новинних етерах, натомість даючи зелену вулицю «русскому» духові, від якого «Русью» аж тхне.