Стереотипи – не завжди хибні уявлення, але здебільшого мають мало спільного з реальністю. У ХХI столітті, у великому потоці різноманітних думок, особисте розуміння стандартів людської краси подекуди перестає бути особистим. Наскільки відчутним у нав’язуванні певних стандартів є вплив засобів масової інформації? Нав’язують медійники стереотипи щодо зовнішнього вигляду людини чи спростовують їх? Спробуємо розібратися на прикладі популярних в Україні ресурсів «ZNAJ.UA» і «ТСН».

Мати, вчителька, пенсіонерка, прибиральниця, покоївка – у таких ролях ми звикли частіше бачити жінку. Сучасний світ дедалі частіше диктує нам рівноправні умови існування гендерів, проте нерівність досі бачимо у багатьох сферах життя. Медіа – не виняток. Саме ЗМІ мали би акцентувати увагу на подоланні гендерної нерівності. Натомість, щодня ми читаємо статті з сексистськими заголовками, сюжети з неетичним висвітленням жінок як «жертв» або ж з їх об’єктивацією.

Тенденції гендерної рівності та толерантності торкнулися нині кожного українця. Суспільство почало вживати фемінітиви, поважати людей з обмеженими можливостями та загалом уникати різних форм дискримінації. Очевидно, що ці зміни не оминули й засоби масової інформації. Утім, гортаючи сторінки інтернет-ЗМІ, зокрема львівських, щораз бачимо, що зміни аж ніяк не вкорінені, а стереотипи продовжують жити і квітнути.

З початку протестів у Білорусі минуло понад 100 днів. Весь цей час мітинги супроводжуються насиллям з боку силовиків, а кількість затриманих зростає з кожною недільною акцією, продовжують надходити повідомлення про загиблих протестувальників. Ще до початку перших зіткнень українські медіа охрестили протести в країні «білоруським майданом» порівнюючи їх із подіями Революції Гідності. Тож у чому саме журналісти побачили схожість протестів у двох країнах і які знайшли відмінності?

Такий заголовок звучить дещо дивно. Навіть абсурдно. Більшість з нас звикли вважати, що медіатизація як така, власне почалася з журналістики. Що журналістика є її осердям. Логічний ланцюжок на користь цього виглядає цілком переконливо. Медіатизація, з нашого погляду, – це інтенсифікація семіотичних потоків за рахунок комунікаційної техніки, як от преса, радіо, телебачення, інтернет. Така інтенсифікація призвела до революційного за своєю суттю перерозподілу соціальної інформації. Замість усного мовлення в структурі людського сприйняття починають домінувати інформаційні потоки, ґенеровані масмедіа. Це добре видно, починаючи з 70-х рр. ХХ ст., коли перегляд телебачення у пересічної особи міг брати 4-5 годин щоденно. Відраховуючи час на сон і роботу, отримуємо лев‘ячу пайку щоденної інформації з електронних джерел, яка за часом значно перевищувала міжособистісне спілкування.

Late night show – американське вечірнє розважальне шоу, яке з’явилося ще у 90-х роках. Проте формат таких передач і досі підкорює глядачів своєю інформативністю та простотою. Адже шоу поєднує у собі як важливі суспільно-політичні проблеми, так і кіно, музику та гумор. З роками формат таких шоу з’явився і в інших країнах світу. І Україна не виняток. На нашому телебаченні було декілька спроб зняти якісне вечірнє шоу: «Ольга», «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком», «ЧерезЩур». Проте всі вони з тріском провалювалися.

22 жовтня 2020 року конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення в країні абортів. Як відреагували на цю подію українські та польські медіа та соцмереж. Спробуємо розібратися.

Незважаючи на важкий удар, завданий пандемією COVID-19 кіноіндустрії, світове кіно стрімко розвивається, а отже розвиваються й кінокритичні ресурси. Одним з ресурсів, який не лише пережив несподіваний напад коронавірусу, а й активно розвивався у цей важкий період є український сайт VERTIGO . Як зазначають творці цього видання – це сайт про кіно, серіали, комікси та поп-культуру загалом. Вони позиціонують себе як антиснобський ресурс, де розповідають простими словами про складне кіно.

Якщо колись соціальна мережа Instagram була лише для любителів постити фото смаколиків, то нині це один із лідерів соцмереж, де кожен може знайти (або створити) контент на свій смак. Із розвитком цієї платформи змінилася і концепція. Якщо ще кілька років тому «лідерами думок» тут було прийнято називати тільки селебріті, то тепер цим терміном іменують себе тисячі Instagram блогерів. Але чи завжди назва відповідає суті?

На сторінках українських та світових ЗМІ можемо знайти чимало інформації про дослідження структури Венери. І дедалі частіше публікації акцентують увагу на важливості вивчення загадкової планети. У зв’язку з цим і виникає головне питання: наскільки ретельно українські медіа перевіряють інформацію перед оприлюдненням, щоб не ввести в оману своїх читачів. Нумо розбиратися.