Безпека в інформаційному просторі: добірка корисних ресурсів з медіаграмотності

Вікторія Дітчик

Опубліковано: 12-01-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Медіаграмотність як термін звучить знайомо та буденно, адже чи не звідусіль транслюють важливість правильного користування інтернет-ресурсами. Власне, чи не кожен переконаний, що всі безпекові питання вже беззаперечно знайомі, тому взаємодія із не сертифікованими ресурсами подекуди видається звичною і таки безпечною. Добре, якщо ви знаєте, що залишати дані своєї банківської картки на невідомих вебсторінках — погана ідея. Однак тільки цих знань недостатньо для безпечного користування інтернетом. Без детального вивчення медіаграмотності ви можете не підозрювати про існування зовсім іншого рівня шахрайств.

Як змінювалась комунікація благодійного фонду Сергія Притули у 2022-2023 роках

Вероніка Барабаш

Опубліковано: 11-01-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Для успішної роботи благодійних фондів потрібна ефективна комунікаційна стратегія.  Саме комунікація допомагає будувати міцні стосунки з донорами, волонтерами та майбутніми/теперішніми партнерами. А також, задовольнити головну мету –  збільшити кількість донатів для подальшої допомоги. Це важливо щоб зрозуміти, як діяти та заохочувати більше людей до благодійної діяльності. Дослідження комунікаційної стратегії одного з найпотужніших фондів в Україні може підказати, як іншим фондам  будувати свою комунікацію.

Демократія “Єдиних новин”: аналізуємо запрошених політичних експертів у телемарафоні

Софія Сиванич

Опубліковано: 10-01-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Від початку повномасштабного вторгнення телемарафон "Єдині новини" було організовано для транслювання інформаційних етерів та протидії російській пропаганді. Журналісти називали його "інформаційним ППО" або "телерадіодивом", оскільки це унікальний досвід, перший у своєму роді не лише в Україні. Проте рівень телемарафону, який амбіційно прагне стати провідним та найбільш надійним джерелом інформації в Україні, за професійними критеріями виявився недостатнім. Особливо показовою в цьому сенсі темою для аналізу є тема політичного піару в ефірах телемарафону та запрошених гостей в студію. 

Діпфейки в медіа: між творчістю та маніпуляцією

Софія Жданюк

Опубліковано: 09-01-2024

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

Що буде, якщо істина і художня фантазія зіткнуться у віртуальному просторі? Сучасне журналістське поле ділиться на дві сторони — одні вітають діпфейки як творчий спосіб подання інформації, інші побоюються потенційних маніпуляцій та втрати довіри. У наш час гіперінформативного суспільства, діпфейки стають ключовим елементом, розмиваючи межу між правдою та вигадкою, і водночас породжуючи численні дебати щодо етики та законності їх використання.

ТікТок як зброя російської пропаганди або як блогери популяризують російську культуру через тренди

Яна Дуран

Опубліковано: 08-01-2024

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

За інформацією Inews, орієнтація російської пропаганди на молодь не є абсолютно новою концепцією, оскільки в перші дні та тижні повномасштабного вторгнення в Україну прокремлівські пісні теж заполонили ТікТок. Щобільше, вплив російської культури можемо спостерігати й в українському інфопросторі навіть сьогодні. Так, цей тренд не оминув деяких українців, які зняли свої ролики й зібрали мільйони переглядів, використовуючи пісню російської виконавиці.

Меми в онлайн-виданнях України і світу: можливості та ризики

Сніжана Добромильська

Опубліковано: 06-01-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Меми можуть стати ефективним інструментом нових медіа, але лише за умови грамотного використання з боку редакцій. Адже можна побачити, що активність впровадження мемів у ЗМІ підвищилась під час повномасштабної війни.

Відпочити від новин: меми в українських телеграм-каналах

Вікторія Піх

Опубліковано: 04-01-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Українські медіа визнають і активно поширюють меми, а іноді самі редакції придумують власні. Великого поширення набули меми в телеграм-каналах, які, як свідчить зокрема опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), стали найпопулярнішим джерелом отримання інформації серед українців. Тож розглянемо сучасні меми саме на прикладі відомих телеграм-каналів.

Виклик чи можливість: як журналісти використовують штучний інтелект

Олександра Кучечук

Опубліковано: 02-01-2024

Розділи: Нові технології медіа.

0

У листопаді 2023 відомий американський журнал «Sports Illustrated» втрапив у гучний скандал – його звинуватили у тому, що він публікує статті, створенні за допомогою штучного інтелекту. Ба більше, їхніми авторами є фейкові люди, фотографії яких можна знайти на сайті, що продає згенеровані ШІ світлини.

На хвилі тренду: як українським медіа вдається інтегруватися у мінливе середовище TikTok та зберігати власну ідентичність

Валерія Буняк

Опубліковано: 30-12-2023

Розділи: Нові технології медіа.

0

Зростання попиту на суспільно важливі теми та їх пояснення у TikTok спонукає українські медіа замислитися над тим, аби все ж таки створити власний акаунт та випробувати алгоритми китайської соцмережі. Як ЗМІ інтегруються у новий сервіс та адаптовують свій контент, а також чи відповідають трендам платформи, розглянемо у цьому матеріалі.

Стрімко, коротко і з дрібкою гумору. Як українські медіа адаптують новини до TikTok

Анастасія Ткачук

Опубліковано: 28-12-2023

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Працювати з TikTok не так легко, як його переглядати: платформа має свій специфічний стиль подання інформації, ритм, мову і правила, до яких редакціям треба прилаштовуватися. Тож навіть короткий формат новин в додатку значно відрізняється від того, що ми звикли уявляти, коли говоримо про новинні жанри і його адаптація залежить від сміливості й креативності авторів.