Популярність та прибутковість Twitter зіштовхнулася з проблемами, коли власником соцмережі став мільярдер та винахідник Ілон Маск. У багатьох користувачів та організацій з’явилися сумніви щодо того, чи рухається Twitter у правильному напрямку.

Українське суспільство пройшло багато етапів після початку повномасштабного російського вторгнення: від «2-3 тижні» до «всюди зрада». Безумовно, що настрої в суспільстві випливають з поточного ходу воєнних дій, їхньої тривалості та суміжних аспектів. Не всі усвідомлюють масштаби та інструменти, які використовує рф для перемоги у інформаційній складовій війни. Не всі бачать реальну загрозу в звичних сторіз улюблених блогерів.

Онлайн-медіа, подібно до друкованих видань, телеканалів та радіо, знайшли свої шляхи монетизації контенту. Найпоширеніший це, звісно ж, розміщення реклами. Закон України “Про рекламу” визначає, що будь-який матеріал, опублікований з комерційною метою, повинен маркуватися як “Реклама” або “На правах реклами”. Однак читачі, побачивши пряму згадку про рекламу, можуть зреагувати негативно й пропустити подібне оголошення. Через це інтернет-ЗМІ часто застосовують креативні підходи до промоції, серед яких — партнерська стаття.

Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Реклама, яка пронизує наше щоденне життя, не лише віддзеркалює, але й активно формує соціальні відносини та створює інформаційне оточення, що визначає нашу соціальну поведінку. Дискримінаційні повідомлення в рекламі стають закликами до неповаги, а також твердженнями про переваги або меншовартість певних груп людей. Зараз в Україні заборонені рекламні матеріали, які демонструють будь-яку форму переваги однієї статі над іншою, утверджують стереотипні ролі для жінок і чоловіків, або зображують насильство на підґрунті статі, а також зводять людину до ролі сексуального об’єкта.

Дойче Велле виконує в інформаційному просторі надважливу функцію. Німецька радіохвиля Дойче Велле віщає 32 мовами світу та інформувала населення в найскладніші часи історії. Німецька Хвиля пройшла випробування часом і втримала рейтинг довіри впродовж останніх 70 років. Одна з найвищих цінностей медійників Deutsche Welle - незаангажованість та відсутність “political bias” у висвітленні новин. Німецька хвиля виступає за дотримання журналістських стандартів та тримається нейтралітету. Але чи на чию користь цей нейтралітет, коли мова йде про українсько-російську війну?

Від початку повномасштабного вторгення німецький таблоїд Bild здобув популярність в українських журналістів завдяки оперативності та унікальності  опублікованої інформації. Bild бере інтерв’ю з очільниками країн - зокрема з президентом рф Путіним,  має зв’язки з міністерством оборони Німеччини та відслідковує деталі передачі озброєння Україні. Утім для самих німців таблоїд не є виданням, що викликає довіру.

В сучасному світі зростає популярність громадянської журналістики, що означає активну участь громадян у створенні та поширенні новин. Цей підхід є реакцією на зростання доступності технологій і соціальних мереж, які дозволяють кожному стати "журналістом" і розповісти свою історію. Однак разом зі зростанням популярності громадянської журналістики з’являються й певні ризики та небезпеки. Пропонуємо коротко розглянути кілька прикладів громадянської журналістики в Україні, як саме пересічні українці можуть долучитися до створення інформаційного контенту.

На платформі Telegram функціонує безліч анонімних каналів, які не оприлюднюють інформацію про своїх власників, але полюбляють публікувати новини “з надійних джерел”. Деякі з них працюють під керівництвом Росії, а інші діють у власних інтересах. Нерідко трапляється й таке, що інформація з таких сторінок потрапляє в ЗМІ й активно культивується в суспільстві, що подекуди призводить до паніки — явища кардинально негативного як у мирний, так і воєнний час.

Сміятися із заголовків ТСН можна досхочу, але ситуація стає менш веселою, коли розумієш, що думка читача формується лише на основі прочитаного заголовку. Зараз, у еру інформаційного перенасичення, люди все частіше формують свою думку лише на основі перегляду заголовків. Деякі дослідження доводять, що читачі дуже рідко зазирають в новину, обмежуючись переглядом заголовка. Це призводить до утворення поверхневого розуміння подій, а іноді й до спотворення реальності. А такі сенсаційні заголовки це спотворення лише підкріплюють.