Стрімкий розвиток спортивної тематики у медіа дедалі більше сприяє вузькотематичній рубрикації новин спорту. Так, наприклад, читачі можуть окремо переглянути підбірку новин хокею, футболу, боксу та інших дисциплін. З початком сезону-2020 (що стартував 3 липня) автоперегонів у класі «Формула-1» кількість публікацій про неї почала стрімко збільшуватися. Минулого разу ми розбирали як sport.ua подає новини про футбол, а сьогодні подивимось як спортивний ресурс подає читачам матеріали про «Формулу-1».

Одвічне намагання політиків прорекламувати себе, допомагаючи іншим, не оминуло й пандемію СOVID-19. Нині через пандемію роздають антисептики та медичні маски, передають апарати штучної вентиляції легень до медичних закладів, як колись роздавали гречку чи продуктові пакети.

Найзапекліша боротьба щоденно точиться не тільки між учасниками, а й поціновувачами спортивних змагань. ЗМІ часто роблять із новини спорту сенсацію, а деколи публікують відверто сумнівну інформацію. Сьогодні розглянемо як подає новини про футбол спеціалізований спортивний ресурс sport.ua.

Нинішня пропаганда білоруських ЗМІ зіграла зі своїми краянами злий жарт – дезінформація під час масового гніву громадян стає для багатьох настільки абсурдною, що викриває сама себе. Однак маса людей і досі залишається в тумані підміни понять та фальсифікації. Розглянемо декілька яскравих прикладів дезінформаційної пропаганди, яку використовують провладні білоруські ЗМІ.

У нинішній медіакультурі потужним інструментом обміну інформацією є соціальні мережі, а їхня популяризація відкрила можливість людині відчути певну свободу вираження своїх думок. Природним явищем є факт, що серед великої кількості користувачів інтернет-спільноти з часом виокремлюються лідери думок. Ким же є ці люди, які збирають навколо себе цілу віртуальну спільність? Чи є потенціал у блогерів стати інфлюенсерами?

Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос», і цього разу з’ясуємо наскільки цікавою для ЗМІ є тематика далекої і загадкової карликової планети Плутон. Тривалий час із шкільної лави всі знали про існування дев’яти планет у Сонячній системі. Але 24 серпня 2006 року все змінилося – на XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу Плутона позбавили звання планети на рівні із Землею, Марсом, Юпітером та іншими представниками. Чим іще прославився Плутон у світових ЗМІ та яким саме новинам про нові дослідження віддають перевагу журналісти – розглянемо у цьому матеріалі.

Рекламний ринок шукає дедалі ефективніші стратегії боротьби за створення популярного продукту для широкої аудиторії та захоплення її уваги. Час від часу, ми потрапляємо на гачок медійних агенцій, самі не підозрюючи про це, адже там усе набагато глибше та складніше, ніж можна побачити на перший погляд. То ж на що готові рекламні агенства, аби хоча б декілька секунд засвітитися на телебаченні та «втелющити» нам потрібний продукт? Чим нас намагаються «підкупити»?

Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос». Цього разу з’ясуємо, як подають новини про дослідження Місяця та наскільки цікавим для ЗМІ є природний супутник Землі.

Сучасна людина вже цілком звикла до перенасичення інформацією та знає, що завтра її буде ще більше. У зв’язку з початком пандемії COVID-19, ця людина стоїть на роздоріжжі величезної кількості думок та переконань, а роботи у фактчекерів, останнім часом, значно побільшало. Сьогодні ми спробуємо розібратися у нинішній пропаганді довкола коронавірусу та розглянемо кілька прикладів глибокого дезінформування аудиторії у час пандемії.

Димові шашки, бійки протестувальників, сутички з поліцією, сварки й навіть кінологи... Висвітлюючи акції протесту, чи пропонують медіа розуміння їхніх причин та чи згадують про наміри і бажання учасників?