Видання «Art Ukraine» привертає увагу через брак саме спеціалізованих українських культурно-мистецьких ресурсів. Та попри цікаві матеріали на сайті, журналістам варто рухатись нога в ногу з часом, удосконалювати подачу матеріалу та активніше популяризувати свій контент у соціальних мережах.

Медійники, сторожові пси демократії, четверта влада, захотіли перетворитися на владу першу – законодавчу. І подалися в парламент – писати закони. Чому журналісти пішли в політику, яку раніше багато хто з них називав «брудною»? Чи може новоспечений депутат-журналіст продовжувати писати?

Загострення ситуації в азово-кримському регіоні не минуло безслідно в американських медіях. Як і належить засобам масової комунікації країни, що десятиліттями утримує пальму світового лідера і не збирається її здавати без бою. А претендентів, будьмо відверті, вистачає. І тут йдеться не лише про ЄС та Китай як економічних конкурентів, а про Російську Федерацію, яка економічно досі і поки не має що протиставити, але знайшла спосіб змусити про себе говорити.

Media_Krytyka_25_2018_pdf

Спорт завжди був популярною темою, тому медіа-ресурси змагаються між собою у висвітлення всіх важливих спортивних  подій. Але чи є сьогодні в Україні ресурс, здатний задовольнити потреби більшості любителів спорту з точки зору наповненості матеріалу, подачі інформації тощо? У цьому сенсі привертає увагу спортивне видання «Sportarena», яке висвітлює найцікавіші події у сфері спорту. Чим же воно відрізняється від інших і чи справді є таким популярним?

Метод «маски» або ж «журналіст змінює професію» медійники використовують досить часто, особливо під час написання репортажів, аналітичних чи художньо-публіцистичних матеріалів. Для аналізу етичного та психологічного складників цього методу обрали один із випусків програми «Інсайдери. Під прикриттям», яка виходила на телеканалі ZIK.

У невеликих американських містечках (та й доволі великих теж) задекларована зарплатня репортера на початковому етапі роботи становить 28-35 тисяч доларів. Звісно, за українськими мірками – це божевільні гроші, які заробляють лише досвідчені топи. За американськими ж стандартами оплати праці йдеться про доволі смішні кошти, що далеко не втекли від мінімумів і допомоги безробітним. Водночас навіть […]

Стрічка  «Фрост проти Ніксона» – приклад нетлінної класики, що засвідчує перемогу моральності над честолюбством і брехнею. А пристойні касові збори по всьому світу засвідчили чималу потребу у суспільстві як на такі фільми, так і на журналістські подвиги, які змінюють стан речей. Це інтерв’ю нарекли «телевізійною дуеллю», одним із найкращих інтерв’ю, будь-коли проведених журналістами, і ось чому...

Клікбейт – справжня словесна пастка. В буквальному перекладі з англійської: click – клікнути, перейти за посиланням; bait – приманка. Найкращим прикладом клікбейту є набридлива реклама в Інтернеті на кшталт «Ти схуднеш на 10 кг за тиждень, якщо перед сном випиватимеш…» або «Ванга передбачила, що до 2020 року з планети зникнуть всі…». Такі заголовки спокушають аудиторію клікати на посилання і переходити на сайти, де відповідей на ці запитання точно не знайти.

Цілком очевидно, творці програми стверджуватимуть, що їхні чаклуни справжні, і всі містичні події на кшталт дерева, що впало на автівку, пташки на плечі матері, яка горює за донькою, в жодному разі не є постановкою. Чи справді їхні слова правдиві, чи це всього лише солодка брехня, щоб зберегти позитивний імідж проекту в очах довірливої аудиторії? Спробуємо розібратись.