«Хороші росіяни» згадуються у різних світових виданнях, зокрема у пресі наших сусідів та партнерів – поляків. Тож які вони – ці «хороші росіяни» – в очах польського медіа «Gazeta Wyborcza»?

The Wall Street Journal (WSJ) є одним із найвпливовіших економічних та фінансових ЗМІ у світі. Видання має багатомільйонну аудиторію у США та інших країнах. WSJ також є одним з основних джерел інформації про війну в Україні для американської аудиторії.

Сьогодні досі зустрічаємо чимало російських мітів і стереотипів в медіапросторі. Але все активнішим стає український дискурс, який їх заперечує.

З повномасштабним вторгненням видання сатиричних фейкових новин не те що не закрилися, але й отримали поштовх до нових звершень у інформаційному просторі. З тим як почала зростати кількість фейків від росіян, потреба в опорі їм зросла пропорційно. Окрім класичних методів боротьби з неправдою як фактчекінг, постала й іронізація. Видання з відверто фейковими новинами стали масовими. У такому контексті рівень та “чорнота” гумору в них стала тільки збільшуватися. Тому не дивуйтеся, якщо побачите заклики до "арешту пса Патрона" чи новини про зустріч "киви та прігожина для обговорення актуальної ситуації". Це швидше за все новина зі “Smak” чи подібного видання.

Незважаючи на те, що повномасштабне вторгнення окупантів триває вже майже два роки, величезну популярність в Україні здобуває… російський серіал. Чому так сталося та чим ще загрожує «Слово пацана. Кров на асфальті», будемо розбиратися.

МЕДІАТИЗАЦІЯ ВІЙНИ МедіаКритика30-2023-web  

Цей текст є частиною моєї курсової та бакалаврської роботи, яка охоплює детальний аналіз комунікаційної стратегії Володимира Зеленського. Метою мого дослідження є не політична оцінка діяльності чинного Президента України, а насамперед дослідження його комунікаційної стратегії у міжнародній площині.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну багато зразків вітчизняного мистецтва зазнали пошкодження або повного знищення. Ворожі ракети не шкодують нікого і нічого, а росія продовжує дбати про історичну амнезію колонізованих країн.

Більшість опитуваних до війни найчастіше дивилися розважальний контент, а контент новин був для них другорядним, але з початком воєнних дій новинний контент зайняв перше місце за їх споживанням. Такі тенденції змусили журналістів поглянути на гейміфікацію під іншим кутом зору. І вони зрештою перестали асоціювати її виключно із ефективним інструментом для розваг.

Наші митці беруть участь у виставках, презентують Україну на щорічній Венеційській бієнале, їхні картини виставляються у провідних галереях Європи і світу. Їхні роботи визнає увесь світ, проте, українські медіа чомусь рідко згадують про них та їхні здобутки. Чому так відбувається?